Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Актуальність дослідження обумовлена незавершеністю цифровізації судочинства та постійною потребою в оновленні даних щодо ефективності застосування цифрових інструментів у правосудді. Метою роботи було узагальнення наявних підходів до цифровізації адміністративного судочинства, представлених у науковій літературі, правозастосовній практиці, нормативно-правових актах та аналітичних звітах. Методологічною основою дослідження став метод системного огляду, що включав порівняльно-правовий, історико-правовий, системно-структурний та аксіологічний підходи. За результатами системного огляду наукових досліджень було встановлено, що цифровізація судочинства демонструє закономірності розвитку та спільні підходи до впровадження електронного документообігу, подання електронних доказів і дистанційної участі у різних правових системах. Проаналізована історія досліджень даної тематики показала, що етапність розвитку цифрових інструментів у судовій сфері повʼязана з їх нормативним закріпленням та адаптацією. Аналіз наукової літератури допоміг встановити, що взаємозвʼязок між компонентами цифрового судочинства, зокрема засобами подання документів та організацією розгляду справ, є ключовим. Встановлено, що в сучасному науковому дискурсі обговорюється вплив цифрових рішень на реалізацію процесуальних прав, оцінюється ціннісний зміст цифровізації для ефективного, доступного та прозорого правосуддя, а також ідентифікуються виклики та загрози, повʼязані з трансформацією традиційних процедур. Отримані результати мають практичне значення для науковців, законотворців, суддів та адвокатів у подальшому розвитку та впровадженні цифрових інструментів адміністративного судочинства
Ключові слова: судова система; процесуальні права та обовʼязки; інформаційні технології; великі дані; штучний інтелект
Цитувати
[1] Administrative Procedure Act of Federal Republic of Germany. (1976, May). Retrieved from https://surli.cc/kjjuku.
[2] Akhmetov, A.T., Bekisheva, S., Syrbu, A.V., & Kainazarova, D.B. (2018). Retrospective review of information technologies in the criminal code of Kazakhstan. Journal of Advanced Research in Law and Economics (JARLE), 35(9), 1545-1550. doi: 10.14505// jarle.v9.5(35).05.
[3] Altwicker, T. (2019). International legal scholarship and the challenge of digitalization. Chinese Journal of International Law, 18(2), 217-246. doi: 10.1093/chinesejil/jmz012.
[4] Antonyuk, V.V. (2021). Elements of digitalisation of administrative justice in Ukraine. In Digitalisation and human rights: Proceedings of the international scientific and practical internet conference (pp. 9-12). Khmelnytskyi: Khmelnytskyi University of Management and Law named after Leonid Yuzkov.
[5] Artificial Intelligence Act. (2023, June). Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/topics/en/article/20230601STO93804/eu-ai-act-first-regulation-on-artificial-intelligence.
[6] Artificial intelligence and life in 2030: One hundred year study on artificial intelligence. (2016). Retrieved from https://cra.org/ccc/wpcontent/uploads/sites/2/2016/09/ai_100_report_0916fnl_single.pdf.
[7] Association Agreement between Ukraine, on the one Hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the Other. (2014, June). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX%3A22014A0529%2801%29.
[8] Barabash, O. (2022). Digitalisation of national education: Problems and development prospects in the context of globalisation. Law of Ukraine, 12, 109-121.
[9] Barabash, O.O. (2023). Digitalisation of justice in the context of e-court implementation: Challenges and tasks. 3cientific Bulletin of Lviv 3tate University of Internal Affairs. Law 3eries, 1, 57-66. doi: 10.32782/2311-8040/2023-1-8.
[10] BBC Ukraine. (2024). Russian hackers breached Ukraineʼs 3tate Registers. What is known. Retrieved from https://www.bbc.com/ ukrainian/articles/c7ve1298ndgo.
[11] Bernazyuk, Ya.O. (2025). The digital era of justice: The role of AI in ensuring unity of judicial practice in Ukraine. Retrieved from https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/120_AI_uniformity_of_judicial_practice_bernaziuk.pdf.
[12] Bielov, D.M., & Bielova, M.V. (2023). Artificial intelligence in judiciary and judicial decisions: Potential and risks. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, 78(2), 315-320. doi: 10.24144/2307-3322.2023.78.2.50.
[13] Cantens, T. (2024). How will the state think with ChatGPT? The challenges of generative artificial intelligence for public administrations. AI & Society, 40, 133-144. doi: 10.1007/s00146-023-01840-9.
[14] Chesterman, S., Moses, B.L., & Pagallo, U. (2023). All rise for the honourable robot judge? Using Artificial Intelligence to regulate AI: A debate. Technology and Regulation, 20, 45-57. doi: 10.71265/0p137y60.
[15] Code of Judicial Ethics. (2013, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-13#Text.
[16] Comment of the Wisconsin Supreme Court on Case No. 881N.W.2d749 “State v. Loomis”. (2017, March). Retrieved from https://harvardlawreview.org/print/vol-130/state-v-loomis/.
[17] Constitution of Ukraine. (1996, June). Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/constitution.
[18] Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. (1950, November). Retrieved from https://surli. cc/kinbka.
[19] Correia, P.M.A.R., Pereira, S.P.M., & de Faria Bilhim, J.A. (2024). Innovation and digital transformation in justice: A systematic literature review. Journal of Digital Technologies and Law, 2(1), 221-250. doi: 10.21202/jdtl.2024.12.
[20] Decision of the High Council of Justice No. 1845/0/15-21 “On Approval of the Regulations on the Functioning of Individual Subsystems of the Unified Judicial Information and Telecommunications System”. (2021, August). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text.
[21] European Ethical Charter on the Use of Artificial Intelligence in Judicial Systems and Their Environment. (2018, December). Retrieved from https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-publication-4-december-2018/16808f699c.
[22] Honcharuk, A.Z. (2019). The role of China in the development of artificial intelligence in Ukraine. Ukrainian Association of Sinologists, 16(2).
[23] Jozwiak, M., Anemaet, L., & Hazenberg, J. (2016). Editorial: Special issue on law and governance in the digital era: Data protection and beyond. Journal of Intellectual Property, Information Technology and E-Commerce Law, 7(3).
[24] Kalashnikova, L. (2023). Digitalisation of social relations: Theoretical justification and empirical verification. In A. Lobanova, L. Kalashnikova & I. Hrabovets (Eds.), Information society and nature in the focus of sociological analytics (pp. 13-48). Kyiv: Karavela.
[25] Keren-Paz, T., Cockburn, T., & El Haj, A. (2019). Regulating innovative treatments: Information, risk allocation and redress. Law, Innovation and Technology, 11(1).
[26] Kopp, F.O., & Schenke, W.-R. (2025). Kommentar zur VwGO. 24th ed. Auflage: C.H. Beck.
[27] Kozakevych, O., & Prus, N. (2025). Artificial intelligence and justice: An overview of its use in foreign countries. New Ukrainian Law, 2, 186-193.
[28] Law of Ukraine No. 2073-IX “On Administrative Procedure”. (2022, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2073-20#Text.
[29] Limantė, A., & Moskvytyn, Y. (2024). Integrating artificial intelligence in Ukraineʼs courts: State of play and future prospect. Verfassungsblog. doi: 10.59704/c472a6ec2910dae3.
[30] Luchenko, D.V. (Ed.). (2022). Human rights in the context of digital transformation of society. Kharkiv: Yaroslav Mudryi National Law University.
[31] Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2022). Ukraine joined the “Digital Europe” program: What it means. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/ukraina-doluchylasia-do-prohramy-tsyfrova-ievropa-shcho-tse-oznachaie.
[32] Nazarenko, P., Sieriebriak, S., & Kolotilova, T. (2024). Effective functioning of the legal system in the digital age: Analysis and prospects. Ukrainian Political and Legal Discourse, 1. doi: 10.5281/zenodo.13235365.
[33] Parasyuk, V.M., Onyshko, O.B., & Boryslavskyi, R.A. (2025). Theoretical and legal principles of electronic justice in civil proceedings in Ukraine: Current challenges. 3cientific Bulletin of Lviv 3tate University of Internal Affairs, 1, 3-10. doi: 10.32782/2311-8040/2025-1-1.
[34] Petriv, O. (2024). The role of artificial intelligence in the modernisation of the judiciary: Tools for judges. Retrieved from https://cedem.org.ua/consultations/shtuchnyi-intelekt-sud/.
[35] Petrovskyi, A., Kurdan, B., & Kutsyk, K. (2025). Implementation of artificial intelligence in civil proceedings: Experience of EU countries. 3cientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 30(1), 45-59. doi: 10.63341/naia-herald/1.2025.45.
[36] Popovych, K. (2023). Citizensʼ access to justice during the introduction and implementation of the legal regime of martial law in Ukraine. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 13(3), 55-64. doi: 10.56215/naia-chasopis/3.2023.55.
[37] Pyrohovska, V., Holota, N., Kolotilova, T., Hreku, A., & Kroitor, V. (2024). E-justice and the development of Justice: Strengths, challenges and prospects. Lex Humana, 16(1), 426-442.
[38] Sorensen, T.B. (2018). Digitalisation: An opportunity or a risk? Journal of European Competition Law & Practice, 9(6), 349-350. doi: 10.1093/jeclap/lpy038.
[39] Sydorenko, M., & Chepik-Trehubenko, O. (2025). Electronic justice as a means of improving access to justice: Theoretical and legal aspect. In Collection of scientific papers “3CIENTIA” (pp. 45-47). Lisbon: International Center of Scientific Research.
[40] Tatulich, I. (2022). Communication with the court under martial law. Legal 3cientific Electronic Journal, 6, 151-154. doi: 10.32782/2524-0374/2022-6/35.
[41] Turov, V.D. (2025). Legal regulation of the use of information technologies in administrative justice of Ukraine. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1, 529-535. doi: 10.24144/2788-6018.2025.01.88.
[42] Voitovskyi, V.S. (2024). The impact of digitalisation on administrative proceedings. Academic Visions, 32.
[43] Voronkova, V.H. (2022). The philosophy of the digital human and digital society: Theory and Practice. Lviv; Toruń: Liha-Pres.
[44] Yao, J., & Hui, P. (2020). Research on the application of artificial intelligence in judicial trial: Experience from China. Journal of Physics: Conference Series, 1487(1), article number 012013.
[45] Yasynska, M. (2019). A quality decisions and unity of practice can only be achieved by digitalising the courts – Judge Ivan Mishchenko, Supreme Court of Ukraine. Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/838768.
[46] Yin, C. (2024). Top court launches AI-generated platform to help judges, public. Retrieved from https://surl.li/cvgaup.
[47] Zilka, M., Sargeant, H., & Weller, A. (2022). Transparency, governance and regulation of algorithmic tools deployed in the criminal justice system: A UK case study. In AIE3’22: proceedings of the 2022 AAAI/ACM conference on AI, ethics, and society (pp. 880-889). New York: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3514094.3534200.