Журнал «Соціально-правові студії» дотримується принципів Committee on Publication Ethics (COPE) і послідовно протидіє будь-яким формам порушення публікаційної етики. Особлива увага приділяється перевірці оригінальності рукописів, запобіганню плагіату, самоплагіату, дублюванню публікацій, фальсифікації або фабрикації даних, маніпуляції цитуванням, недоброчесному авторству, порушенню процедури рецензування та іншим практикам, що можуть поставити під сумнів достовірність наукового запису.
Усі повідомлення про можливі порушення розглядаються редакцією відповідно до політики журналу, принципів публікаційної етики та рекомендацій COPE. Редакція оцінює кожен випадок окремо, з урахуванням характеру, масштабу, доказовості та можливого впливу порушення на наукову достовірність статті.
ПОВТОРНЕ ПОДАННЯ, ДУБЛЮВАННЯ ТА НАДЛИШКОВА ПУБЛІКАЦІЯ
Автори повинні подавати до журналу лише оригінальні рукописи, які раніше не були опубліковані та не перебувають на розгляді в іншому журналі, збірнику, видавництві або на іншій публікаційній платформі.
Одночасне подання одного й того самого рукопису до кількох видань, повторне подання вже опублікованого матеріалу без належного розкриття цього факту, а також підготовка кількох статей на основі одного й того самого дослідження без достатнього наукового обґрунтування розглядаються як порушення публікаційної етики.
До таких порушень можуть належати повне або часткове дублювання тексту, повторне використання результатів без належного посилання, перефразоване відтворення раніше опублікованого матеріалу, а також подання фрагментованих публікацій, що штучно поділяють одне дослідження на кілька окремих статей.
У разі виявлення дублювання або одночасного подання рукопис може бути відхилений. Якщо порушення встановлено після публікації, редакція може опублікувати виправлення, повідомлення про занепокоєння або ухвалити рішення про ретракцію статті.
ПЛАГІАТ І САМОПЛАГІАТ
Усі рукописи, подані до журналу, можуть проходити перевірку на оригінальність тексту. Плагіат, зокрема використання чужих текстів, ідей, даних, таблиць, рисунків або результатів без належного посилання, є неприйнятним.
Самоплагіат, тобто повторне використання авторами значних частин власних раніше опублікованих матеріалів без належного цитування або редакційного пояснення, також розглядається як порушення публікаційної етики.
У разі виявлення плагіату або самоплагіату на етапі розгляду рукопис відхиляється або повертається авторам для пояснення, залежно від характеру й обсягу порушення. Якщо порушення виявлено після публікації, редакція діє відповідно до політики виправлень, повідомлень про занепокоєння та ретракцій.
МАНІПУЛЯЦІЯ ЦИТУВАННЯМ
Журнал не допускає маніпуляції цитуванням. До такої практики належить навмисне включення нерелевантних або надмірних посилань з метою штучного збільшення кількості цитувань окремого автора, групи авторів, журналу, установи або видавця.
Рукописи, у яких виявлено систематичне або необґрунтоване цитування, можуть бути повернуті авторам для виправлення або відхилені. Рецензенти й редактори також не мають права вимагати від авторів додавання посилань, які не є науково необхідними для змісту статті.
ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ТА ФАБРИКАЦІЯ ДАНИХ
Фальсифікація, фабрикація або недоброчесна зміна дослідницьких даних є серйозним порушенням публікаційної етики. До таких порушень належать вигадані результати, навмисне викривлення даних, маніпуляція статистичними показниками, вибіркове приховування результатів, неправомірна зміна зображень, графіків, таблиць або інших матеріалів.
Якщо такі порушення виявлено під час розгляду рукопису, редакція може відхилити матеріал і звернутися до авторів по пояснення. Якщо порушення встановлено після публікації, редакція може опублікувати виправлення, повідомлення про занепокоєння або ухвалити рішення про ретракцію статті.
РОЗГЛЯД ПІДОЗР ЩОДО ПОРУШЕНЬ
У разі надходження повідомлення або виникнення підозри щодо публікаційної недоброчесності редакція проводить попередню оцінку ситуації. За потреби редакція може звернутися до авторів за поясненнями, залучити незалежних експертів, перевірити редакційне листування, рецензії, подані файли, дані дослідження та інші матеріали.
Авторам надається можливість відповісти на зауваження або надати докази на підтвердження достовірності поданих матеріалів. Якщо пояснення авторів є недостатніми або порушення підтверджується, редакція ухвалює рішення відповідно до характеру і серйозності ситуації.
Можливі редакційні дії включають:
- відхилення рукопису, якщо він перебуває на розгляді;
- запит на уточнення, додаткові дані або документи;
- повернення рукопису авторам для виправлення;
- додаткове незалежне рецензування;
- публікацію виправлення;
- публікацію заяви про занепокоєння;
- ретракцію статті;
- інформування відповідних установ або організацій у випадках серйозних або системних порушень.
ВИПРАВЛЕННЯ
Виправлення публікується у випадках, коли в опублікованій статті виявлено помилки, які потребують офіційного уточнення, але не ставлять під сумнів загальну достовірність результатів і висновків дослідження.
Виправлення можуть стосуватися помилок у даних, таблицях, рисунках, формулах, іменах авторів, афіліаціях, фінансуванні, подяках, деклараціях конфлікту інтересів або інших елементах статті.
Виправлення можуть бути ініційовані авторами, редакторами, читачами або іншими зацікавленими особами. Редакція оцінює запит, за потреби консультується з авторами та ухвалює рішення щодо форми виправлення.
Після схвалення виправлення публікується як окремий редакційний документ, пов’язаний з оригінальною статтею. В електронній версії статті має бути чітко зазначено, що до неї опубліковано виправлення.
ERRATUM
Erratum публікується у випадках, коли суттєва помилка виникла на етапі редакційної, технічної або видавничої підготовки статті. До таких помилок можуть належати неправильне відтворення авторських даних, технічні помилки в тексті, таблицях, рисунках, метаданих або інші недоліки, що впливають на точність наукового запису.
CORRIGENDUM
Corrigendum публікується у випадках, коли суттєву помилку в опублікованій статті допустили автори. Таке виправлення публікується після розгляду редакцією та, за потреби, після отримання пояснень від авторів.
Усі виправлення мають бути прозорими, доступними для читачів і пов’язаними з оригінальною публікацією.
ЗАЯВА ПРО ЗАНЕПОКОЄННЯ
Якщо щодо опублікованої статті існують серйозні підозри, але на момент розгляду редакція не має достатніх доказів для негайного виправлення або ретракції, журнал може опублікувати заяву про занепокоєння.
Така заява може бути використана як тимчасове редакційне повідомлення до завершення перевірки або як окреме повідомлення, якщо ситуація потребує інформування читачів про наявні сумніви щодо достовірності статті. Заява про занепокоєння пов’язується з оригінальною статтею та містить стислий опис причин її публікації.
Після завершення розгляду редакція може залишити заяву чинною, опублікувати виправлення або ухвалити рішення про ретракцію статті.
РЕТРАКЦІЯ СТАТТІ
Ретракція застосовується у випадках, коли опублікована стаття містить суттєві порушення або недостовірні результати, що ставлять під сумнів її наукову цілісність.
Підставами для ретракції можуть бути:
- чіткі докази недостовірності результатів унаслідок помилки, фальсифікації або фабрикації даних;
- маніпуляція зображеннями, таблицями, графіками або іншими матеріалами;
- плагіат або суттєве порушення авторських прав;
- дублювання або надлишкова публікація без належного розкриття;
- компрометація процесу рецензування;
- недоброчесне, фіктивне, приховане або примусове авторство;
- використання чужих персональних даних, імені, афіліації, ORCID або іншої ідентифікаційної інформації;
- докази неетичного проведення дослідження;
- серйозні порушення, пов’язані з нерозкритим конфліктом інтересів;
- встановлення участі статті у системних маніпуляціях публікаційним процесом, зокрема у діяльності «paper mills».
Запит на ретракцію може бути ініційований авторами, редакторами, рецензентами, читачами, установами або іншими зацікавленими сторонами. Редакція проводить розгляд із залученням авторів і, за потреби, незалежних експертів. Рішення про ретракцію ухвалює головний редактор або уповноважений член редакційної колегії, який не має конфлікту інтересів.
Після ухвалення рішення про ретракцію журнал публікує окреме повідомлення про ретракцію, у якому зазначаються назва статті, автори, бібліографічні дані, причина ретракції та особа або орган, що ініціювали процедуру, якщо це можливо й етично допустимо.
Повідомлення про ретракцію має бути пов’язане з оригінальною статтею, мати власний DOI за наявності технічної можливості та бути доступним для читачів. На сторінці статті має бути чітко зазначено, що публікацію відкликано.
Відкликана стаття, як правило, залишається доступною в архіві журналу з чітким маркуванням «Ретракція». Повне вилучення статті допускається лише у виняткових випадках, зокрема за рішенням суду, у разі порушення законодавства, загрози безпеці, порушення прав третіх осіб або необхідності захисту персональних даних.
ВІДКЛИКАННЯ РУКОПИСУ АВТОРАМИ ДО ПУБЛІКАЦІЇ
Автори можуть подати запит на відкликання рукопису до моменту його публікації. Для цього необхідно надіслати до редакції офіційний лист із чітким поясненням причин відкликання.
Запит має бути погоджений усіма авторами рукопису. Редакція розглядає запит і повідомляє авторів про його прийняття або про необхідність додаткового уточнення.
Відкликання рукопису до публікації не є ретракцією, оскільки ретракція стосується вже опублікованих матеріалів.
СИСТЕМНІ МАНІПУЛЯЦІЇ ТА «PAPER MILLS»
Якщо редакція встановлює, що рукопис або опублікована стаття може бути частиною системних маніпуляцій публікаційним процесом, зокрема діяльності «paper mills», фальшивого рецензування, масового використання підроблених даних, шаблонних рукописів, фіктивного авторства або інших шахрайських практик, журнал проводить додаткову перевірку.
У разі підтвердження таких порушень рукопис може бути відхилений, а опублікована стаття — відкликана. Якщо порушення стосується групи статей, редакція може розглядати їх як пов’язані випадки та публікувати відповідні редакційні повідомлення.
ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Використання інструментів генеративного штучного інтелекту має бути прозоро задеклароване авторами відповідно до політики журналу. Приховане використання ШІ для створення тексту, зображень, таблиць, даних, графіків або інших елементів рукопису може розглядатися як порушення публікаційної етики, якщо воно впливає на достовірність, авторство, оригінальність або відтворюваність дослідження.
Інструменти ШІ не можуть бути зазначені як автори або співавтори. Автори несуть повну відповідальність за зміст рукопису, точність даних, коректність посилань, оригінальність матеріалів і дотримання етичних норм.
Редакція залишає за собою право запитувати в авторів додаткові пояснення щодо використання ШІ та застосовувати інструменти перевірки або експертну оцінку для виявлення недоброчесного використання таких технологій.
ОПЕРАТИВНІСТЬ РЕДАКЦІЙНИХ ПРОЦЕДУР
Редакція прагне розглядати запити щодо виправлень, заяв про занепокоєння та ретракцій у найкоротший розумний строк після отримання повідомлення або виявлення порушення.
Якщо остаточне узгодження тексту редакційного повідомлення з авторами неможливе або автори не відповідають на запити редакції, журнал залишає за собою право опублікувати необхідне повідомлення без невиправданої затримки з метою захисту цілісності наукового запису.
ЗБЕРЕЖЕННЯ НАУКОВОГО ЗАПИСУ
Журнал визнає важливість цілісності та простежуваності наукового запису. Тому всі виправлення, заяви про занепокоєння та повідомлення про ретракцію мають бути чітко пов’язані з відповідними статтями та доступні читачам.
Редакція не приховує факту виправлення або відкликання статті. Основна мета таких процедур — не покарання авторів, а забезпечення точності, прозорості й достовірності наукової комунікації.
