Анотація
Метою цього дослідження було обґрунтування ролі міжнародного договірного права як базової нормативної бази для формування та функціонування феноменології «конституційної особи» шляхом систематичного аналізу договорів з прав людини та механізмів їх внутрішньодержавної імплементації у зв'язку з конституційними принципами та судовою практикою. Дослідження проводилося у форматі доктринальноаналітичного та порівняльно-правового аналізу з використанням елементів описової правової статистики на основі міжнародних договорів з прав людини, конституційних текстів та рішень конституційних судів України, Німеччини, Польщі та Індонезії за період 2015-2024 років. Основні результати дослідження показали, що міжнародне договірне право формує багаторівневу нормативну структуру конституційного статусу особи, визначаючи ядро основних прав і свобод, межі дискреції держави та процесуальні гарантії їх захисту. Було встановлено, що в середньому близько 30-35 % конституційно значущих судових рішень у досліджуваних правових системах містять посилання на міжнародні договори з прав людини, причому цей показник значно вищий у державах з переважно моністичною моделлю взаємозв’язку між міжнародним та внутрішньодержавним правом. Отримані дані підтвердили домінування тлумачної функції міжнародних договорів у судовій практиці та їх використання як нормативного мінімуму, що обмежує можливості обмеження конституційних прав. Зроблено висновок, що міжнародне договірне право трансформує поняття «конституційної особи» з елемента національної правової системи на складову глобальної системи правового захисту, що має суттєве значення для подальшого розвитку конституційного права та його застосування на практиці
Ключові слова: права та свободи людини; конституційні права; муніципальні права людини; міжнародне муніципальне право; міжнародно-правові зобов’язання; міжнародно-правові стандарти; виконання міжнародних договорів
Цитувати