VinFunPark
Logo SLS
Logo SLS
Подати статтю
VinFunPark
ISSN 2617-4162 e-ISSN 2617-4170

Соціально-правові студії

Архів
Подати статтю

Поточний випуск

Соціально-правові студії

Том 9, № 1, 2026

Соціально-правові студії

ISSN 2617-4162 

e-ISSN 2617-4170

Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ

Отримано 05.12.2025, Доопрацьовано 02.03.2026, Прийнято 25.03.2026 Опубліковано 01.04.2026
Сторінки 9-16
https://doi.org/10.32518/sals1.2026.09
Том 9, № 1, 2026
Стаття

Переосмислення ознак об’єкта кримінального правопорушення у цифрову епоху


Анотація

У статті розвивається авторська концепція реми як нової факультативної ознаки об’єкта складу кримінального правопорушення. Вихідною позицією дослідження є визнання того, що сучасна кримінально-правова теорія, побудована на матеріалістичних уявленнях про предмет кримінального правопорушення, втрачає пояснювальну силу в умовах цифровізації, віртуалізації та дематеріалізації суспільного життя. Правопорушення у сфері інформаційних технологій, кібербезпеки, цифрових активів, а також у сфері інтелектуальної діяльності часто не мають матеріального предмета у класичному розумінні, але завдають реальної шкоди охоронюваним соціальним цінностям. Це обумовлює потребу в оновленні теоретичної моделі складу кримінального правопорушення. На основі лінгвістичних і семіотичних концепцій та міждисциплінарних підходів запропоновано трирівневу модель об’єкта складу кримінального правопорушення: суспільні відносини (базовий рівень), предмет (матеріальний рівень) і рема (смисловий, або нематеріальний рівень). Така модель забезпечує цілісне охоплення як матеріальних, так і інформаційних форм суспільно небезпечного впливу. Результатом дослідження було формулювання поняття реми кримінального правопорушення як семіотичної категорії, що відображає перехід кримінально-правового мислення від матеріального до інформаційно-смислового рівня. Вплив на рему інтерпретувався як інформаційна або енергетична форма протиправної дії, яка змінює стан суспільних відносин без фізичного контакту з матеріальними предметами. У результаті доводиться, що введення реми у систему факультативних ознак об’єкта складу кримінального правопорушення поглиблює методологію кримінального права, розширює його понятійний апарат та сприяє адаптації кримінально-правової доктрини до реалій цифрової цивілізації. Концепція реми відкриває нові можливості для кваліфікації злочинів у кіберпросторі та формує підґрунтя для подальшого розвитку семіотично-інформаційної парадигми кримінально-правової науки


Ключові слова: кримінальне право; склад злочину; предмет; рема; нематеріальні феномени; семіотика права; інформаційна реальність


Цитувати

Hazdayka-Vasylyshyn, I. (2026). Rethinking the features of the object of a criminal offence in the digital age. Social and Legal Studios, 9(1), 9-16. https://doi.org/10.32518/sals1.2026.09
Використані джерела
  1. Aliieva, A. (2021). The subject of a criminal offence: concept, types and significance. (PhD dissertation, Yaroslav Mudryi National Law University. Kharkiv, Ukraine).
  2. Debons, A., Horne, E., & Cronenweth, S. (1988). Information science: An integrated view. Boston: G.K. Hall.
  3. Decision of the Criminal Cassation Court of the Supreme Court in Case No. 715/758/20. (2022, November). Retrieved from https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7871/document/14543.
  4. Demydova, L. (2015). Incorporeal thing as the subject of a crime. Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 2(81), 101-108.
  5. Dictionary of the Ukrainian Language. (n.d.). Definition of the term “object”. Retrieved from https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82.
  6. Dolianovska, I., & Kryvenko, K. (2024). Global experience in combating criminal offences related to the circulation of virtual assets. Legal Bulletin, 2(12), 80-86. doi: 10.31732/2708-339X-2024-12-A12.
  7. Dudorov, O., & Stryzhevska, A. (Eds.). (2025). Criminal law. General part (Ukrainian-European studies): Textbook in 2 books. Kyiv: Norma Prava.
  8. Floridi, L. (2011). The philosophy of information. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780199232383.001.0001.
  9. Hazdayka-Vasylyshyn, I. (2024). Rhema as an element of the structure of a criminal offence. In Ukrainian criminal justice in the post/war paradigm: Materials of the X (XXIII) Lviv Criminal Justice Forum (pp. 25-30). Lviv: Lviv State University of Internal Affairs.
  10. Kocherhan, M. (2001). Introduction to linguistics. Kyiv: Academia.
  11. Koops, B.-J. (2012). Criminal law and cyberspace as a challenge for legal research. Scripted, 9(3), 277-297.
  12. Kryshevich, O., & Roschyna, I. (2022). Cryptocurrency as a subject of criminal offenses against property: National and international law. Bulletin of Mariupol State University. Series: Law, 23-24, 168-175. doi: 10.34079/2226-3047-2022-12-23-24-168-175.
  13. Lee, L. (2024). Examining the legal status of digital assets as property: A comparative analysis of jurisdictional approaches. SSRN. https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4807135.
  14. Ovsiichuk, T. (2025). Theoretical and legal aspects of defining virtual assets as the subject of illicit enrichment. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, 79, 148-154. doi: 10.24144/2307-3322.2025.88.3.23.
  15. Pavlyshyn, O. (2018). Semiotics of law as a methodological paradigm of the latest philosophical-legal discourse. (PhD dissertation, National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine).
  16. Pchelina, O. (2022). On the question of criminal procedural regulation of the term “electronic assets obtained by criminal route”. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, 71, 327-332. doi: 10.24144/2307-3322.2022.71.55.
  17. Serkevych, I., Yevkhutych, I., Hazdayka-Vasylyshyn, I., Sozanskiy, T., & Pasyeka, O. (2019). Mechanism of legal regulation of fight against cybercrime in Ukraine. Journal of Legal Ethical and Regulatory, 22(6).
  18. Sewell, O., Robb, L., & Flood, J. (2024). Asset, token, or coin? A semiotic analysis of blockchain language. International Journal for the Semiotics of Law, 37. doi: 10.1007/s11196-023-10083-2.
  19. Shchehlakov, I. (2025). Problems of differentiating crypto-terms in the qualification of criminal offenses against property. Bulletin of the Criminal Law Association of Ukraine, 1(23), 225-246. doi: 10.21564/2311-9640.2025.23.331560.
  20. Shtanko, V. (2025). The effectiveness of criminal law regulation of relations in the intellectual property field under the conditions of digital transformation. (PhD dissertation, Lviv State University of Internal Affairs).
  21. Strassler, M. (2012). Matter and energy: A false dichotomy. Retrieved from https://profmattstrassler.com/articles-and-posts/particle-physics-basics/mass-energy-matter-etc/matter-and-energy-a-false-dichotomy/.
  22. Wang, H. (2023). How to deal with virtual property crime: Judicial dilemma and a theoretical solution from China. Computer Law & Security Review, 49, article number 105808. doi: 10.1016/j.clsr.2023.105808.