Анотація
У статті розглянуто примусове сурогатне материнство як латентний прояв торгівлі людьми, що становить загрозу для демократичних та правових засад суспільства, особливо в умовах збройних конфліктів, що зумовлює актуальність дослідження. Метою роботи було з’ясування правової природи, причин і наслідків примусового сурогатного материнства як форми експлуатації та формування етичних і правових орієнтирів для запобігання цьому явищу. Методологія ґрунтувалась на застосуванні формально-юридичного, порівняльно-правового, проблемного, системно-структурного, логіко-юридичного методів та методу узагальнення, що дозволило комплексно проаналізувати нормативні акти, підходи різних країн і ключові суперечності у сфері репродуктивних практик. У ході дослідження встановлено, що примусове сурогатне материнство, попри формальну подібність до легальної медичної послуги, фактично містить ознаки експлуатації та може кваліфікуватися як форма торгівлі людьми відповідно до міжнародного права. Показано, що соціально-економічна нестабільність, недосконалість регулювання та відсутність ефективного контролю за діяльністю медичних і посередницьких структур створюють підґрунтя для зловживань, комерційного примусу та порушення прав жінок. Проаналізовано міжнародні документи та законодавство України, що дало змогу виявити прогалини в регулюванні, серед яких відсутність чіткої правової дефініції, єдиних стандартів захисту жінок і дієвих механізмів державного контролю. Запропоновано етичні та правові орієнтири, спрямовані на мінімізацію ризиків експлуатації через зміцнення гарантій гідності, рівності та посилення міжнародної співпраці у сфері протидії торгівлі людьми. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання сформульованих рекомендацій для вдосконалення національної та міжнародної політики у сфері репродуктивних технологій і захисту прав жінок
Ключові слова: експлуатація; права людини; жертва; порушення прав жінок; насилля; примус
Цитувати