Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Дане дослідження було спрямоване на розробку методів підвищення ефективності надання психологічної допомоги українцям, постраждалим внаслідок російсько-української війни. Для цього було проаналізовано чинне законодавство України, проведено опитування серед постраждалого цивільного населення та розглянуто міжнародний досвід надання психологічної допомоги в умовах війни та кризових ситуацій. Отримані результати продемонстрували значні прогалини в законодавстві, поданому в розглянутих нормативних документах. Виявлені слабкі місця стосувалися координації між різними службами, фінансування програм та специфічних потреб різних груп населення (дітей, жінок, літніх людей та внутрішньо переміщених осіб), що призвело до недостатньої ефективності у питанні надання психологічної допомоги та обмеженому доступі до необхідних послуг в умовах російсько-української війни. Проведене опитування респондентів щодо доступності та якості психологічної допомоги показало, що 28% респондентів групи 1 (учасники якої пережили травматичний досвід, зокрема окупації), високо оцінили доступність допомоги, тоді як у групі 2 цей показник склав 59%. Отримані дані вказали на значні відмінності в сприйнятті доступності допомоги між різними категоріями населення, що, ймовірно, пов’язано з рівнем травматизації та ефективністю наявних програм підтримки. Було виявлено, що потреби в психологічній допомозі значно перевищують доступні ресурси та обґрунтовано необхідність розширення програм допомоги та підвищення їхньої ефективності. Міжнародний досвід надання психологічної допомоги в умовах війни та кризових ситуацій показав, що інтегровані інтервенції, які поєднують медичну та психосоціальну підтримку, є ефективними у зниженні рівня психічних розладів серед біженців та постраждалих. Рекомендації щодо вдосконалення законодавства включали впровадження інформаційних кампаній для зниження стигматизації психічних розладів та підвищення обізнаності населення про доступні послуги. Отримані результати вказали на необхідність інтеграції психологічної підтримки в загальну систему охорони здоров’я та збільшення фінансування програм
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад; внутрішньо переміщені особи; дистанційна підтримка; координація зусиль; доступність послуг
Цитувати
[1] American Sociological Association. (1997). American Sociological Association’s Code of Ethics. Suite: American Sociological Association.
[2] Bouchard, J.P., Stiegler, N., Padmanabhanunni, A., & Pretorius, T.B. (2023). Psychotraumatology of the war in Ukraine: The question of the psychological care of victims who are refugees or who remain in Ukraine. Annales Médico-Psychologique, Psychiatric Journal, 181(1), 12-15. doi: 10.1016/j.amp.2022.04.006.
[3] Bürgin, D., Anagnostopoulos, D., Vitiello, B., Sukale, T., Schmid, M., & Fegert, J.M. (2022). Impact of war and forced displacement on children’s mental health – Multilevel, needs-oriented, and trauma-informed approaches. European Child & Adolescent Psychiatry, 31, 845-853. doi: 10.1007/s00787-022-01974-z.
[4] Comtesse, H., Powell, S., Soldo, A., Hagl, M., & Rosner, R. (2019). Long-term psychological distress of Bosnian war survivors: An 11-year follow-up of former displaced persons, returnees, and stayers. BMC Psychiatry, 19, article number 1. doi: 10.1186/ s12888-018-1996-0.
[5] Constitution of Ukraine. (1996, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
[6] Convention on the Rights of the Child. (1995, November). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.
[7] Daly, M., & Robinson, E. (2021). Psychological distress and adaptation to the COVID-19 crisis in the United States. Journal of Psychiatric Research, 136, 603-609. doi: 10.1016/j.jpsychires.2020.10.035.
[8] Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1338 “Some Issues of Providing Psychological Assistance to War Veterans, Members of Their Families and Some Other Categories of Persons”. (2022, November). Retrieved from https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#Text.
[9] Demchina, M. (2022). A mental health centre opened in the 5th city polyclinic of Lviv. Retrieved from https://city-adm.lviv.ua/ news/science-and-health/medicine/293358-u-5-tii-miskii-poliklinitsi-lvova-zapratsiuvav-tsentr-psykhichnoho-zdorovia-video.
[10] Doctors Without Borders. (2024). Ukraine. Retrieved from https://www.doctorswithoutborders.org/what-we-do/where-we- work/ukraine.
[11] European Commission’s Guidance Note on Ethics and Data Protection. (2021, July). Retrieved from https://ec.europa.eu/info/ funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
[12] Fel, S., Jurek, K., & Lenart-Kłoś, K. (2022). Relationship between socio-demographic factors and posttraumatic stress disorder: A cross sectional study among civilian participants’ hostilities in Ukraine. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(5), article number 2720. doi: 10.3390/ijerph19052720.
[13] Greene-Cramer, B., Summers, A., Lopes-Cardozo, B., Husain, F., Couture, A., & Bilukha, O. (2020). Non-communicable disease burden among conflict-affected adults in Ukraine: A cross-sectional study of prevalence, risk factors, and effect of conflict on disease severity and access to care. PLoS ONE, 15(4), article number e0231899. doi: 10.1371/journal.pone.0231899.
[14] Grossman, G. (2024). Israelis struggling with trauma receive mental health support. Retrieved from https://hias.org/news/israelis- struggling-trauma-receive-mental-health-support/.
[15] Hoppen, T.H., Priebe, S., Vetter, I., & Morina, N. (2021). Global burden of post-traumatic stress disorder and major depression in countries affected by war between 1989 and 2019: A systematic review and meta-analysis. BMJ Global Health, 6, article number e006303. doi: 10.1136/bmjgh-2021-006303.
[16] International Organisation for Migration. (2023). Report on internal movement of population in Ukraine. General population survey. Retrieved from https://dtm.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1461/files/reports/IOM_Gen%20Pop%20Report_R14_Displacement_ ENG-UKR.pdf.
[17] Johnson, R.J., Antonaccio, O., Botchkovar, E., & Hobfoll, S.E. (2022). War trauma and PTSD in Ukraine’s civilian population: Comparing urban-dwelling to internally displaced persons. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 57, 1807-1816. doi: 10.1007/s00127-021-02176-9.
[18] Kakaje, A., Al Zohbi, R., Hosam Aldeen, O. Makki, L., Alyousbashi, A., & Alhaffar, M. (2021). Mental disorder and PTSD in Syria during wartime: A nationwide crisis. BMC Psychiatry, 21, article number 2. doi: 10.1186/s12888-020-03002-3.
[19] Kamali, M., Munyuzangabo, M., Siddiqui, F.J., Gaffey, M.F., Meteke, S., Als, D., Jain, R.P., Radhakrishnan, A., Shah, S., Ataullahjan, A., & Bhutta, Z.A. (2020). Delivering mental health and psychosocial support interventions to women and children in conflict settings: A systematic review. BMJ Global Health, 5, article number e002014. doi: 10.1136/bmjgh-2019-002014.
[20] Kip, A., Priebe, S., Holling, H., & Morina, N. (2020). Psychological interventions for posttraumatic stress disorder and depression in refugees: A meta-analysis of randomised controlled trials. Clinical Psychology & Psychotherapy, 27(4), 489-503. doi: 10.1002/ cpp.2446.
[21] Law of Ukraine No. 1489-III “On Psychiatric Care”. (2000, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1489-14#Text.
[22] Law of Ukraine No. 2145-VIII “On Education”. (2017, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145- 19#Text.
[23] Law of Ukraine No. 2801-XII “Fundamentals of Ukrainian healthcare legislation”. (1993, November). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text.
[24] Lazar, A., Gewirtz-Meydan, A., & Rosenbaum, T.Y. (2024). War-time stress and sexual well-being in Israel. International Journal of Sexual Health, 36(1), 1-14. doi: 10.1080/19317611.2024.2317169.
[25] Lim, I.C., Tam, W.W., Chudzicka-Czupała, A., McIntyre, R.S., Teopiz, K.M., Ho, R.C., & Ho, C.S. (2022). Prevalence of depression, anxiety and post-traumatic stress in war- and conflict-affected areas: A meta-analysis. Frontiers in Psychiatry, 13, article number 978703. doi: 10.3389/fpsyt.2022.978703.
[26] McGorry, P.D., Mei, C., Chanen, A., Hodges, C., Alvarez-Jimenez, M., & Killackey, E. (2022). Designing and scaling up integrated youth mental health care. World Psychiatry, 21(1), 61-76. doi: 10.1002/wps.20938.
[27] Minihan, E., Gavin, B., Kelly, B.D., & McNicholas, F. (2020). COVID-19, mental health and psychological first aid. Irish Journal of Psychological Medicine, 37(4), 259-263. doi: 10.1017/ipm.2020.41.
[28] Moroz, N., Moroz, I., & D’Angelo, M.S. (2020). Mental health services in Canada: Barriers and cost-effective solutions to increase access. Healthcare Management Forum, 33(6), 282-287. doi: 10.1177/0840470420933911.
[29] National Agency of Ukraine on Civil Service. (2024). The cooperation of the NACS and the Ukrainian Helsinki human rights union made it possible to develop educational products for public servants. Retrieved from https://nads.gov.ua/news/spivpratsia-nads-ta- ukrainskoi-helsinskoi-spilky-z-prav-liudyny-dozvolyla-napratsiuvaty-osvitni-produkty-dlia-publichnykh-sluzhbovtsiv.
[30] National Institute for Strategic Studies. (2023). Mental health support in times of war. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/ komentari-ekspertiv/pidtrymka-mentalnoho-zdorovya-v-chasy-viyny.
[31] Ozcan, O., Hoelterhoff, M., & Wylie, E. (2021). Faith and spirituality as psychological coping mechanism among female aid workers: A qualitative study. Journal of International Humanitarian Action, 6, article number 15. doi: 10.1186/s41018-021- 00100-z.
[32] Posselt, M., Eaton, H., Ferguson, M., Keegan, D., & Procter, N. (2019). Enablers of psychological well-being for refugees and asylum seekers living in transitional countries: A systematic review. Health & Social Care in the Community, 27(4), 808-823. doi: 10.1111/hsc.12680.
[33] Remien, R.H., Stirratt, M.J., Nguyen, N., Robbins, R.N., Pala, A.N., & Mellins, C.A. (2019). Mental health and HIV/AIDS: The need for an integrated response. AIDS, 33(9), 1411-1420. doi: 10.1097/QAD.0000000000002227.
[34] Riad, A., Drobov, A., Krobot, M., Antalová, N., Alkasaby, M.A., Peřina, A., & Koščík, M. (2022). Mental health burden of the Russian-Ukrainian war 2022 (RUW-22): Anxiety and depression levels among young adults in Central Europe. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(14), article number 8418. doi: 10.3390/ijerph19148418.
[35] Rozanov, V., Frančišković, T., Marinić, I., Macarenco, M.M., Letica-Crepulja, M., Mužinić, L., Jayatunge, R., Sisask, M., Vevera, J., Wiederhold, B., Wiederhold, M., Miller, I., & Pagkalos, G. (2019). Mental health consequences of war conflicts. In Advances in psychiatry (pp. 281-304). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-70554-5_17.
[36] Şafak-Ayvazoğlu, A., Kunuroglu, F., & Yağmur, K. (2021). Psychological and socio-cultural adaptation of Syrian refugees in Turkey. International Journal of Intercultural Relations, 80, 99-111. doi: 10.1016/j.ijintrel.2020.11.003.
[37] Schlechter, P., Mateos Rodriguez, I., Morina, N., Knausenberger, J., Wilkinson, P.O., & Hellmann, J.H. (2021). Psychological distress in refugees: The role of traumatic events, resilience, social support, and support by religious faith. Psychiatry Research, 304, article number 114121. doi: 10.1016/j.psychres.2021.114121.
[38] Shaheen, M., Schindler, L., Saar-Ashkenazy, R., Odeh, K., Soreq, H., Friedman, A., & Kirschbaum, C. (2020). Victims of war – Psychoendocrine evidence for the impact of traumatic stress on the psychological well-being of adolescents growing up during the Israeli-Palestinian conflict. Psychophysiology, 57(1), article number e13271. doi: 10.1111/psyp.13271.
[39] Shalaby, R.A., & Agyapong, V.I. (2020). Peer support in mental health: A literature review. JMIR Mental Health, 7(6), article number e15572. doi: 10.2196/15572.
[40] Shcherban, T., Terletska, Y., Resler, M., Ostapiuk, N., & Morhun, A. (2022). Empathic features of conducting negotiations in an entrepreneurial environment. Review of Economics and Finance, 20, 406-416. doi: 10.55365/1923.x2022.20.48.
[41] Simo, B., Bamvita, J.M., Caron, J., & Fleury, M.J. (2018). Predictors of mental health service use among individuals with high psychological distress and mental disorders. Psychiatry Research, 270, 1122-1130. doi: 10.1016/j.psychres.2018.10.019.
[42] Uppendahl, J.R., Alozkan-Sever, C., Cuijpers, P., de Vries, R., & Sijbrandij, M. (2020). Psychological and psychosocial interventions for PTSD, depression and anxiety among children and adolescents in low- and middle-income countries: A meta- analysis. Frontiers in Psychiatry, 10, article number 933. doi: 10.3389/fpsyt.2019.00933.
[43] Vibhakar, V., Allen, L.R., Gee, B., & Meiser-Stedman, R. (2019). A systematic review and meta-analysis on the prevalence of depression in children and adolescents after exposure to trauma. Journal of Affective Disorders, 255, 77-89. doi: 10.1016/j. jad.2019.05.005.
[44] Wang, Y., Zhao, X., Feng, Q., Liu, L., Yao, Y., & Shi, J. (2020). Psychological assistance during the coronavirus disease 2019 outbreak in China. Journal of Health Psychology, 25(6), 733-737. doi: 10.1177/1359105320919177.
[45] Weissbecker, I., Hanna, F., El Shazly, M., Gao, J., & Ventevogel, P. (2019). Integrative mental health and psychosocial support interventions for refugees in humanitarian crisis settings. In An uncertain safety (pp. 117-153). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-72914-5_6.
[46] Yulia Laputina took part in the meeting of the working group on the National Programme of Mental Health and Psychosocial Support with the participation of the First Lady of Ukraine. (2022). Retrieved from https://mva.gov.ua/ua/ news/yuliya-laputina-vzyala-uchast-u-zasidanni-robochoyi-grupi-shchodo-nacionalnoyi-programi-psihichnogo-zdorovya-ta- psihosocialnoyi-pidtrimki-za-uchasti-pershoyi-ledi.