Анотація
Подано розгляд явища особистої зрілості вчителя як ключового чинника ефективності педагогічної діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічних підходів до інтерпретації сутності особистісного розвитку ми визначаємо такі критерії особистої зрілості вчителя: самовизначення, здатність до самосвідомості, спонтанність, справжність, готовність до емоційно близьких стосунків тощо, а також адекватність самосприйняття та сприйняття оточення, внутрішній контроль, толерантність, гнучкість, толерантне ставлення до суперечностей, розуміння відносності речей, позитивного самоіміджу, схильності до творчості, існування індивідуальної життєвої філософії та професійної позиції. Гуманізація школи та організація навчально-виховного процесу на засадах особистісного підходу вимагає від вчителя високого рівня особистої зрілості, який може представити себе учням не як безособовий функціонер, виконавець професійних обов’язків, а як оригінальна особистість, яка має власну позицію, яка відкрита у вираженні своїх почуттів, емоцій та поглядів. Навчання таких викладачів вимагає реалізації комплексу педагогічних умов у середовищі закладів вищої освіти, пов’язаних із забезпеченням суб’єктивної позиції студентів, активізацією їх рефлексивних процесів, діалогізацією, проблематизацією та персоналізацією педагогічного спілкування. Підготовка таких викладачів вимагає реалізації у навчальному просторі вищого навчального закладу комплексу педагогічних умов, пов’язаних із підтримкою предметної позиції студентів, активізацією їх рефлексивних процесів, діалогічного характеру, уособленням та ускладненням педагогічної взаємодії, застосування технології соціально-психологічної підготовки особистісної зрілості
Ключові слова: зрілість, особистісна зрілість, критерії особистої зрілості вчителя, розвиток особистої зрілості вчителів
Цитувати