Соціально-правові студії

Анотація

Метою дослідження був комплексний теоретичний аналіз трансформації системи відповідальності суб’єктів господарювання за порушення законодавства про захист персональних даних на етапах їх збирання, зберігання та опрацювання. Методологія базувалась на застосуванні системного підходу та порівняльноправового методу до нормативних масивів України, Сполучених Штатів Америки та Федеративної Республіки Німеччина. У ході роботи встановлено, що юридична відповідальність бізнесу змістилася від стратегії формального дотримання інструкцій до концепції повної підзвітності, де суб’єкти зобов’язані демонструвати реальну результативність впроваджених алгоритмів захисту. Виявлено, що в українському правовому полі найбільш критичні правопорушення виникають на стадіях отримання згоди, невідповідності мети подальшого використання відомостей та ігнорування обов’язку розмежування ділових і особистих даних у кадрових процесах. З’ясовано, що нехтування письмовою ідентифікацією ролей при залученні розпорядників інформації створює умови для неконтрольованої передачі даних, що призводить до солідарної відповідальності контрагентів. Доведено фундаментальну відмінність між німецькою вертикаллю санкцій, де пріоритетом є технічна цілісність систем, та американською секторною децентралізацією з вираженою каральною спрямованістю правозастосовчої практики. Встановлено, що європейська судова практика допускає відшкодування нематеріальної шкоди у справах про порушення законодавства про захист персональних даних, якщо особа зазнала психологічного дискомфорту або страху неправомірного використання її даних. Визначено, що інституційна фрагментарність в Україні та відсутність автономного наглядового органу знижують рівень правової захищеності процесних операцій порівняно з німецькою моделлю. Обґрунтовано необхідність інтеграції трискладового тесту суспільного інтересу в усі внутрішні регламенти доступу до конфіденційної інформації для уникнення масових правопорушень у комунальному секторі. Практична значимість результатів полягає у можливості їх використання юридичними службами та менеджментом підприємств для впровадження концепції захисту за призначенням і проведення аудитів безпеки з метою мінімізації юридичних ризиків в умовах цифрової трансформації

Ключові слова: персональні відомості; володілець; розпорядник; витоки інформації; інституційна фрагментарність; забезпечення конфіденційності

Цитувати