VinFunPark
Logo SLS
Logo SLS
Подати статтю
VinFunPark
ISSN 2617-4162 e-ISSN 2617-4170

Соціально-правові студії

Архів
Подати статтю

Поточний випуск

Соціально-правові студії

Том 9, № 2, 2026

Соціально-правові студії

ISSN 2617-4162 

e-ISSN 2617-4170

Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ

Отримано 05.02.2026, Доопрацьовано 01.05.2026, Прийнято 27.05.2026 Опубліковано 01.06.2026
Сторінки 9-18
https://doi.org/10.32518/sals2.2026.09
Том 9, № 2, 2026
Стаття

Роль міжнародного кримінального суду у досягненні соціального захисту


Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі міжнародного кримінального права у забезпеченні не лише покарання за міжнародні злочини, але й формування ширших механізмів соціального захисту в постконфліктних суспільствах. Метою роботи було визначення того, яким чином Міжнародний кримінальний суд (МКС) може опосередковано сприяти досягненню соціального захисту через свої правові та інституційні механізми. У дослідженні застосовано аналітико-інтерпретаційний підхід у межах соціальноправової методології з аналізом норм Римського статуту, судової практики та політик Офісу прокурора. У результаті встановлено, що МКС здійснює непрямий вплив на соціальний захист через низку взаємопов’язаних правових механізмів. Зокрема, принцип правової рівності, закріплений у статті 27 Римського статуту, сприяє подоланню безкарності, змінюючи очікування щодо відповідальності політичних еліт та формуючи довіру до правосуддя. Визнання вразливих соціальних груп у статтях 6 і 7 забезпечує юридичну кваліфікацію колективного насильства, включно із гендерно зумовленими злочинами, що впливає на розвиток національних підходів до їх розслідування та переслідування. Система репарацій, передбачена статтею 75, функціонує як гібридний інструмент, поєднуючи елементи кримінальної відповідальності та соціальної підтримки, спрямованої на відновлення постраждалих осіб і спільнот. Принцип комплементарності, закріплений у статті 17, стимулює держави до реформування національних правових систем, посилення судових інституцій та впровадження міжнародних стандартів відповідальності. Сукупно ці механізми сформували інституційні та нормативні передумови для соціального захисту, хоча їх вплив є опосередкованим і не гарантує безпосередніх результатів. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів для вдосконалення національних правових політик у сфері захисту жертв та забезпечення відповідальності за міжнародні злочини


Ключові слова: справедливість; рівність; звірства; безкарність; інституційна реформа


Цитувати

Aljahani, A. (2026). Role of the international criminal court in achieving social protection. Social and Legal Studios, 9(2), 9-18. https://doi.org/10.32518/sals2.2026.09
Використані джерела
  1. Adigun, M. (2021). The principle of complementarity: A reflection on its meaning, origin and types in international criminal law. African Journal of International and Comparative Law, 29(1), 82-94. doi: 10.3366/ajicl.2021.0351.
  2. Akande, D. (2004). International law immunities and the International Criminal Court. American Journal of International Law, 98(3), 407-433. doi: 10.2307/3181639.
  3. Akande, D. (2018). The immunity of heads of states of nonparties in the Early Years of the ICC. AJIL Unbound, 112, 172-176. doi: 10.1017/aju.2018.56.
  4. Barnes, A. (2025). Commonalities in recent reparations practice: Reflections on a wider legal sensibility. AJIL Unbound, 119, 145-150. doi: 10.1017/aju.2025.10011.
  5. Björkdahl, A., & Warvsten, L. (2021). Friction in transitional justice processes: The Colombian judicial system and the ICC. International Journal of Transitional Justice, 15, 636-657. doi: 10.1093/ijtj/ijab018.
  6. Brodney, M.R. (2016). Implementing International Criminal Court-ordered collective reparations: Unpacking present debates. Journal of the Oxford Centre for Socio-Legal Studies, 1.
  7. Carter, L.E. (2013). The future of the International Criminal Court: Complementarity as a strength or a weakness? Washington University Global Studies Law Review, 12(3), 451-473.
  8. Dutton, Y.M., & Alleblas, T. (2017). Unpacking the deterrent effect of the International Criminal Court: Lessons from Kenya. St. John’s Law Review, 91(1), 105-175.
  9. Fisher, K.J. (2024). The Barlonyo massacre, Ongwen’s trial, and ICC reparations: Reflections on the dynamics of expectations and disappointment. Journal of International Criminal Justice, 22(5), 803-813. doi: 10.1093/jicj/mqae007.
  10. Fronza, E. (1999). Genocide in the Rome Statute. In F. Lattanzi & W.A. Schabas (Eds.), Essays on the Rome Statute of the International Criminal Court (Vol. 1; p. 105). Fagnano Alto: Editrice Il Sirente.
  11. Gevers, C. (2011). Immunity and the implementing legislation of South Africa, Kenya and Uganda. SSRN Electronic Journal. doi: 10.2139/ssrn.1975788.
  12. Hillebrecht, C., & Read, H.R. (2023). The ICC beyond the courtroom: Activities, warnings, and impact. Journal of Human Rights, 22(1), 62-77. doi: 10.1080/14754835.2022.2150514.
  13. Imoedemhe, O.C. (2017). National implementation of the Rome Statute of the International Criminal Court: Obligations and challenges for States Parties. In The complementarity regime of the International Criminal Court (pp. 55-87). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-46780-1_3.
  14. Ingber, M. (2025). The International Criminal Court’s reparations framework. In The International Criminal Court and reparative justice (pp. 55-85). Milton Park: Routledge.
  15. International Committee of the Red Cross. (1949). Protocols additional to the Geneva conventions of 12 august 1949. Geneva: ICRC.
  16. International Criminal Court. (2013).Rules of procedure and evidence (2nd ed.). Hague: International Criminal Court.
  17. International Criminal Court. (2016). Statement of the ICC Prosecutor, Fatou Bensouda, on the conclusion of the peace negotiations between the Government of Colombia and the Revolutionary Armed Forces of Colombia – People’s Army. Retrieved from https:// www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-fatou-bensouda-conclusion-peace-negotiations-between-government.
  18. Jacobs, D. (2015). The frog that wanted to be an ox: The ICC’s approach to immunities and cooperation. In C. Stahn (Ed.), The law and practice of the International Criminal Court (pp. 281-302). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/ law/9780198705161.003.0012.
  19. Jain, R. (2025). Victim assistance under the Rome Statute: Approach and effectiveness of the Trust Fund for Victims assistance activities. Leiden Journal of International Law, 38(3), 641-664. doi: 10.1017/S0922156524000608.
  20. Jones, A. (2025). The demographics of victim participation at the International Criminal Court. Leiden Journal of International Law, 39(1), 224-251. doi: 10.1017/S0922156525100551.
  21. King, E.B.L. (2015). Big fish, small ponds: International crimes in national courts. Indiana Law Journal, 90(2), 829-849.
  22. Klamberg, M., Nilsson, J., & Angotti, A. (2023). Commentary on the law of the International Criminal Court: The Statute (Vol. 1). Florence: Torkel Opsahl Academic Epublisher.
  23. Lostal, M. (2021). Implementing reparations in the Al Mahdi case. Journal of International Criminal Justice, 19(4), 831-853. doi: 10.1093/jicj/mqab064.
  24. Ní Aoláin, F. (2014). Gendered harms and their interface with international criminal law: Norms, challenges and domestication. International Feminist Journal of Politics, 16(4), 622-646. doi: 10.1080/14616742.2014.952126.
  25. Nkusi, F. (2013). Immunity of state officials before the International Criminal Court (ICC): The indictment of President AlBashir. Arizona Journal of International and Comparative Law, 1(1). doi: 10.2139/ssrn.2326370.
  26. Nouwen, S.M.H. (2013). Legal equality on trial: Sovereigns and individuals before the International Criminal Court. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.2239644.
  27. Office of the Prosecutor. (2014). Policy paper on sexual and gender-based crimes. Hague: International Criminal Court.
  28. Office of the Prosecutor. (2022). Policy on the crime of gender persecution. Hague: International Criminal Court.
  29. Pellet, S. (2025). ‘Victims’ participation in the proceedings, reparations to victims, and lessons learnt, unlearnt, and might have been learnt. In N. Béres (Ed.), The ICC at 25: Lessons learnt (pp. 297-316). Miskolc-Budapest, Central European Academic Publishing. doi: 10.54237/profnet.2025.nbicc_14.
  30. Pérez-León-Acevedo, J. (2024). The International Criminal Court (ICC)’s procedural practice and domestic legal sources: Focus on general principles of law derived from national laws (GPLDNL). The Law & Practice of International Courts and Tribunals, 23(1), 138-170. doi: 10.1163/15718034-bja10109.
  31. Piccolo Koskimies, E. (2022). Shaping sovereignty as responsibility at the ICC: The Rome Statute. In Norm contestation, sovereignty and responsibility at the International Criminal Court (pp. 47-84). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-85934-3_3.
  32. Prosecutor v. Ahmad Al Faqi Al Mahdi. (2022). Retrieved from https://harvardlawreview.org/print/vol-130/prosecutor-vahmad-al-faqi-al-mahdi/.
  33. Prosecutor v. Germain Katanga. (2017). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/drc/katanga.
  34. Report of the International Commission on Intervention and State Sovereignty. (2001). Retrieved from https://www.globalr2p.org/resources/the-responsibility-to-protect-report-of-the-international-commission-on-intervention-and-statesovereignty-2001/.
  35. Resolution of the United Nations General Assembly No. 61/177 “International Convention for the Protection of All Persons from Enforced Disappearance”. (2006, December). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/instrumentsmechanisms/instruments/international-convention-protection-all-persons-enforced.
  36. Resolution of the United Nations General Assembly No. A/RES/96-I “The Crime of Genocide”. (1946, December). Retrieved from https://international.vlex.com/vid/res-96-i-resolucion-861187020.
  37. Rome Statute of the International Criminal Court. (2002). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng. pdf.
  38. Schabas, W.A. (2007). An introduction to the International Criminal Court (3rd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511801440.
  39. Schiff, B.N. (2008). Building the International Criminal Court. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/ CBO9780511790607.
  40. Seyed Norani, A. (2022). Normative evolution of gender-based crimes against humanity. Potentia: Journal of International Affairs, 13, 90-103.
  41. Sperfeldt, C. (2022). Assisting. In Practices of reparations in international criminal justice (pp. 143-164). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009166478.008.
  42. The Office of the Prosecutor. (2023). Policy on gender-based crimes. Crimes involving sexual, reproductive and other gender-based violence. Hague: International Criminal Court.
  43. The Office of the Prosecutor. (2024). Policy on complementarity and cooperation. Hague: International Criminal Court.
  44. The Prosecutor v. Ahmad Muhammad Harun (“Ahmad Harun”). (2007). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/darfur/harun.
  45. The Prosecutor v. Dominic Ongwen. (2024). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/uganda/ongwen.
  46. The Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad Al Bashir. (2021). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf.
  47. The Prosecutor v. Saif Al-Islam Gaddafi. (2013). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/libya/gaddafi.
  48. The Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo. (2020). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/drc/lubanga.
  49. Triffterer, O., & Ambos, K. (Eds.). (2016). The Rome Statute of the International Criminal Court: A commentary (3rd ed.). Munich: C.H. Beck.
  50. Ullrich, L. (2024). Reparations, abolitionist imaginaries, and self-transforming victims: Transformative justice at the ICC. In Transformative justice and the International Criminal Court (pp. 188-231). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/9780191915048.003.0005.
  51. United Nations Security Council. (2005). Resolution 1593. Retrieved from https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ N0529273.pdf.
  52. Werle, G., & Jeßberger, F. (2014). Principles of international criminal law (3rd ed.). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/ law/9780198703594.001.0001.