Соціально-правові студії

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією правничої діяльності та зростанням ролі алгоритмів штучного інтелекту у процесах ухвалення юридичних рішень, що породжує нові правові та етичні виклики. Метою роботи було вивчення перетину правових, етичних та інституційних аспектів застосування штучного інтелекту в правничій сфері, а також визначення меж допустимого використання алгоритмічних систем і підходів до розподілу відповідальності. У дослідженні використано системний, порівняльно-правовий, формальноюридичний методи, а також аналіз судової практики. Досліджено ризики автоматизованого ухвалення рішень: алгоритмічну упередженість, проблему «чорної скриньки», відтворення дискримінації та загрози незалежності судді. Ці ризики підтверджуються емпіричними дослідженнями у сфері алгоритмічного правосуддя та аналізом практики використання систем прогнозування ризиків у кримінальному судочинстві (наприклад, COMPAS у США). Проаналізовано регулювання ШІ на прикладі Закону ЄС про штучний інтелект і GDPR, а також підходи ЄСПЛ до забезпечення прозорості та процесуальних гарантій. Узагальнено підходи до розподілу відповідальності між розробниками, постачальниками, користувачами й державою та запропоновано модель алгоритмічної прозорості з людським контролем і правом сторін на поінформованість. Розглянуто міжнародний досвід США, Франції, Сінгапуру та Китаю, а також перспективи впровадження ШІ в Україні в межах ЄСІТС і систем аналізу судової практики. Особливу увагу приділено концепції розподіленої алгоритмічної відповідальності та застосуванню аналогії з відповідальністю за джерело підвищеної небезпеки до високоризикових систем ШІ. Запропоновано модель алгоритмічної прозорості з правом сторін на повідомлення про використання ШІ, алгоритмічну експертизу та обов’язком суду мотивувати врахування рекомендацій ШІ. Окреслено принцип «людської помилки» як гарантію збереження судового розсуду й незалежності судді. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення національного законодавства у сфері цифрового правосуддя та впровадження стандартів алгоритмічної прозорості

Ключові слова: алгоритмічна відповідальність; етика, дискримінація; цифрове правосуддя; Закон ЄС про штучний інтелект; Загальний регламент про захист даних

Цитувати