VinFunPark
Logo SLS
Logo SLS
Подати статтю
VinFunPark
ISSN 2617-4162 e-ISSN 2617-4170

Соціально-правові студії

Архів
Подати статтю

Поточний випуск

Соціально-правові студії

Том 9, № 1, 2026

Соціально-правові студії

ISSN 2617-4162 

e-ISSN 2617-4170

Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ

Отримано 15.11.2025, Доопрацьовано 20.02.2026, Прийнято 25.03.2026 Опубліковано 01.04.2026
Сторінки 17-25
https://doi.org/10.32518/sals1.2026.17
Том 9, № 1, 2026
Стаття

Стирання ідентичності через культуру: до формування правової рамки культурного геноциду


Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості документованих практик знищення культурної ідентичності в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України та відсутністю їх цілісної правової концептуалізації в межах міжнародного кримінального права. Попри активне вивчення воєнних злочинів і злочинів проти людяності, культурний вимір насильства часто розглядається як допоміжний або вторинний, що не дозволяє належним чином оцінити його системний характер і правове значення. Метою статті була систематизація встановлених практик впливу на культурну ідентичність українського народу та обґрунтування можливості їх правової інтерпретації в межах міжнародного кримінального права як цілісної моделі впливу, релевантної для оцінки спеціального наміру. У дослідженні використано методи формально-юридичний, порівняльно-правовий методи та контент-аналіз. Застосування цих методів дозволило проаналізувати міжнародно-правові норми, судову практику та документовані факти порушень, а також структурувати форми впливу на культурну ідентичність за аналітично самостійними категоріями. Основні результати дослідження полягають у виявленні та систематизації ключових форм знищення культурної ідентичності, зокрема втручання в мовну сферу, освіту, релігійне життя, традиції та звичаї, діяльність культурних інституцій, матеріальну культурну спадщину, а також у міжпоколінний вимір ідентичності через вплив на дітей. Показано, що ці практики мають не фрагментарний, а взаємопов’язаний і повторюваний характер, що дозволяє розглядати їх як елементи цілісної системної політики. Доведено, що сукупність встановлених дій, зокрема поєднання культурного знищення та системного насильства, у відповідному ідеологічному контексті, створює підстави для їх оцінки як юридично значущих індикаторів спеціального наміру, виведеного з патерну поведінки. Практична цінність роботи полягає в можливості використання отриманих результатів у правозастосовній діяльності, під час документування міжнародних злочинів, а також у наукових дослідженнях, присвячених проблематиці геноциду та захисту культурної ідентичності в умовах збройних конфліктів


Ключові слова: стирання культурної ідентичності; примусова асиміляція; знищення культурної спадщини; депортація дітей; порушення культурних прав; міжнародне кримінальне право


Цитувати

Murzo, Ye. (2026). Erasing identity through culture: Towards the formation of a legal framework for cultural genocide. Social and Legal Studios, 9(1), 17-25. https://doi.org/10.32518/sals1.2026.17
Використані джерела
  1. Anwary, A. (2025). Political, physical, and cultural techniques of genocide against the Rohingyas of Myanmar. The International Journal of Human Rights, 29(6), 1069-1092. doi: 10.1080/13642987.2024.2434915.
  2. Arciola, J.R. (2025). Erasing cultures, resisting erasure: A comparative analysis of cultural genocide patterns of persecution and resistance in the Xinjiang Uyghur Autonomous Region and 20th century genocides. (Doctoral dissertation, Chapel Hill, USA).
  3. Azarov, D., Koval, D., Nuridzhanian, G., & Venher, V. (2023). Understanding Russia’s actions in Ukraine as the crime of genocide. Journal of International Criminal Justice, 21(2), 233-264. doi: 10.1093/jicj/mqad018.
  4. Bakalchuk, V. (2022). Cultural genocide as international crime committed by the Russian Federation in Ukraine. Strategic Panorama, 72-79. doi: 10.53679/2616-9460.specialissue.2022.07.
  5. Bartov, O. (2023). Genocide, the Holocaust and Israel-Palestine: First person history in times of crisis. London: Bloomsbury Academic. doi: 10.5040/9781350332355.
  6. Brynzanska, O. (2024). Damage to the environment as a sign of genocide. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 29(3), 42-52. doi: 10.56215/naia-herald/3.2024.42.
  7. Chaney, P. (2025). Cultural genocide? Civil society perspectives on the contemporary human rights situation of indigenous people in Bolivia: A critical analysis. Journal of Civil Society, 21(1), 41-65. doi: 10.1080/17448689.2024.2437579.
  8. Chopyak, V., & Lonchyna, V. (2024). In the third year of war: Signs of genocide of the Ukrainian people through the destruction of medicine, science, and education. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences, 73(1). doi: 10.25040/ntsh2024.01.02.
  9. Fox, A. (2021). Russo-Ukrainian patterns of genocide in the twentieth century. Journal of Strategic Security, 14(4), 56-71. doi: 10.5038/1944-0472.14.4.1913.
  10. Gavira Díaz, P. (2022). The physical, biological and cultural dimensions of genocide: An expansive interpretation of the crime? Journal on Ethnopolitics and Minority Issues in Europe, 21(1), 111-151. doi: 10.53779/CNWQ2236.
  11. Hamilton, M. (2022). The concept of cultural genocide. In The preservation of art and culture in times of war. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197610565.003.0006.
  12. Heiskanen, J. (2021). In the shadow of genocide: Ethnocide, ethnic cleansing, and international order. Global Studies Quarterly, 1(4), article number ksab030. doi: 10.1093/isagsq/ksab030.
  13. Human Rights Watch. (2024). Education under occupation: Forced russification of the school system in occupied Ukrainian territories. Retrieved from https://www.hrw.org/report/2024/06/20/education-under-occupation/forced-russification-school-system-occupied-ukrainian.
  14. International Criminal Court. (n.d.). Situation in Ukraine. Retrieved from https://www.icc-cpi.int/situations/ukraine.
  15. Jin, S., Hoang, K., Gan, C., Nguyen, Q.T.T., & Anh, D.L.T. (2025). Russo-Ukrainian geopolitical tensions: An empirical analysis of corporate investment in Europe. Pacific-Basin Finance Journal, 90, article number 102690. doi: 10.1016/j.pacfin.2025.102690.
  16. Judgment of the European Court of Human Rights in the Case No. 25781/94 “Cyprus v. Turkey”. (2001, May). Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-59454.
  17. Judgment of the European Court of Human Rights in the Case No. 40167/06 “Sargsyan v. Azerbaijan”. (2015, June). Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-155662.
  18. Judgment of the European Court of Human Rights in the Case No. 43370/04 “Catan and Others v. Moldova and Russia”. (2012, October). Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-114082.
  19. Judgment of the International Criminal Court in the Case No. ICC-01/12-01/15 “Prosecutor v. Ahmad Al Faqi Al Mahdi”. (2016, September). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2016_07244.PDF.
  20. Judgment of the International Criminal Court, Situation in Ukraine No. ICC-01/22. (2022, March). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2022_01686.PDF.
  21. Judgment of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia in the Case No. IT-95-14/2-A “Prosecutor v. Dario Kordić and Mario Čerkez”. (2004, December). Retrieved from https://www.refworld.org/jurisprudence/caselaw/icty/2004/en/91973.
  22. Judgment of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia in the Case No. IT-01-42-T “Prosecutor v. Pavle Strugar”. (2005, January). Retrieved from https://www.icty.org/x/cases/strugar/tjug/en/str-tj050131e.pdf.
  23. Judgment of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia in the Case No. IT-04-74-A “Prosecutor v. Jadranko Prlić et al.”. (2017, November). Retrieved from https://ucr.irmct.org/LegalRef/CMSDocStore/Public/English/Brief/NotIndexable/IT-04-74-A/BRF314R0000452780.pdf.
  24. Judgment of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia in the Case No. IT-98-33-A “Prosecutor v. Radislav Krstić”. (2004, April). Retrieved from https://www.icty.org/x/cases/krstic/acjug/en/.
  25. Khalaf, H.A.A., & Dorval, A.R. (2023). The cultural genocide of the Iraqi archives and Iraqi Jewish archive and international responsibility. Information & Culture, 58(1), 91-108.
  26. Kravets, I. (2024). Current approaches to defining the concept of “cultural genocide”. Ukrainian Cultural Studies, 1(14), 40-44. doi: 10.17721/UCS.2024.1(14).06.
  27. Laryš, M. (2025). “Liberation” of “younger brothers” or genocide of subhumans? Genocidal discourses on Ukrainians in Putin’s regime. Nations and Nationalism, 0. doi: 10.1111/nana.13120.
  28. Lekić, K. (2022). Cultural genocide: Definition, characteristics, hazards. Megatrend Review, 19(3), 427-439. doi: 10.5937/MegRev2203427L.
  29. Linstroth, J.P. (2022). Cultural genocide, genocide, and Amerindian genocide. In Politics and racism beyond nations (pp. 87-138). London: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-91720-3_4.
  30. Mapp, S.C., & Smith Rotabi-Casares, K. (2023). State-sponsored child separation as cultural genocide: Implications for children’s rights and child adoption. Families in Society: The Journal of Contemporary Social Services, 106(3), 601-612. doi: 10.1177/10443894231200659.
  31. Mentzelopoulou, M.M. (2025). Russia’s war on Ukraine: Forcibly displaced Ukrainian children. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2023/747093/EPRS_BRI%282023%29747093_EN.pdf.
  32. Moisio, S. (2022). Geopolitics of explaining Russia’s invasion of Ukraine and the challenge of small states. Political Geography, 97, article number 102683. doi: 10.1016/j.polgeo.2022.102683.
  33. Mueller, W. (2021). Review of the book “Everyone loses: The Ukraine crisis and the ruinous contest for post-Soviet Eurasia” by S. Charap & T. J. Colton. East/West: Journal of Ukrainian Studies, 8(1). doi: 10.21226/ewjus650.
  34. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. (2023). Report on the human rights situation in Ukraine: 35th periodic report (24 March 2023). Retrieved from https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf.
  35. Popov, G., & Orobets, K. (2025). Assessing war crimes during armed conflicts: Insights from Ukraine and global standards. Journal of Lifestyle and SDGs Review, 5(1), article number e03391. doi: 10.47172/2965-730X.SDGsReview.v5.n01.pe03391.
  36. Raihany, F. A., Bernard, Y., & Hidajaty, H. (2023). The subtle line that differentiates between ethnic cleansing and genocide. Andalas Law Journal, 8(2), 38-50. doi: 10.25077/alj.v8i2.57.
  37. Rome Statute of the International Criminal Court. (1998, July). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf.
  38. Shulha, A., Tkach, A., Murzo, Y., Horodetska, M., & Sokur, T. (2023). Forensic information sources during the investigation of war crimes. Amazonia Investiga, 12(71), 103-116. doi: 10.34069/AI/2023.71.11.9.
  39. Siekiera, D.J. (2023). Between genocide and war crime – legal-cultural analysis of the Russian aggression in Ukraine. Review of European and Comparative Law, Special Issue, 55-76. doi: 10.31743/recl.16472.
  40. United Nations. (1948). Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155#Text.
  41. van Krieken, R. (2024). Welfare or cultural genocide? Law, civilization, decivilization, and the removal of indigenous children in Australia. Historical Social Research / Historische Sozialforschung, 49(2), 65-86.
  42. Wierczyńska, K. (2025). The unrecognized genocide: Rethinking the legal framework for the destruction of cultural heritage in Ukraine and Gaza. Santander Art and Culture Law Review, 2(11), 57-82. doi: 10.4467/2450050XSNR.25.017.2268258.
  43. Wolfe, S., Kane, M.C., & Ansah, T.B. (2023). In the shadow of genocide: Justice and memory within Rwanda. London: Routledge.
  44. Wondie, D.B. (2025). Criminalization of traditional practices as a facet of cultural genocide: The case of enbedade amongst the Amhara community in Ethiopia. African Identities. doi: 10.1080/14725843.2024.2440088.