Анотація
Дискурс пост-людських прав певним чином змінюють саму парадигму як правової констатації смерті людини, так і ставлення до імплікацій такої констатації. Розгляд сучасного стану та векторів розвитку правового розуміння та відповідних законодавчих положень оголошення людини померлою стає вкрай актуальною задачею наукового і практичного характеру. Дослідження юридичних аспектів смерті людини дозволяє розширити пізнання про відносини і зв’язки, що існують у суспільстві. На основі бібліографічного методу аналізу, порівняльно-правового та логічного методу в роботі розглянуто пост-людську концепцію визнання і оголошення людини померлою, а також прав людини оголошеної померлою, зокрема в рамках теорії волі та теорії інтересу. Показано, що ці дві теорії у пост-людській парадигмі знаходяться у певному протиріччі, опозиції одна до одної. У розрізі правових систем та правових традицій різних країн досліджено цивільно-правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, розглянуто особливості зміни або припинення майнових та особистих немайнових правовідносин як наслідок оголошення фізичної особи померлою. Наголошується, що філософські основи поняття «права» необхідно враховувати при визначенні правових наслідків оголошення особи померлою – зокрема, посмертні юридичні права є одним із стрижневих векторів такого розгляду. Запропоновано схему концептуального бачення прав покійного з урахуванням пост-людського вектору розвитку правових концепцій прав людини. Результати дослідження розширюють масив складових елементів правового осмислення смерті людини як юридичного факту, а також її правових наслідків
Ключові слова: правовий статус; права; пост-людська концепція прав людини; теорія волі; теорія інтересу; громадянська смерть
Цитувати