VinFunPark
Logo SLS
Logo SLS
Подати статтю
VinFunPark
ISSN 2617-4162 e-ISSN 2617-4170

Соціально-правові студії

Архів
Подати статтю

Поточний випуск

Соціально-правові студії

Том 9, № 1, 2026

Соціально-правові студії

ISSN 2617-4162 

e-ISSN 2617-4170

Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ

Отримано 01.03.2025, Доопрацьовано 19.05.2025, Прийнято 25.06.2025
Сторінки 165-176
https://doi.org/10.32518/sals2.2025.165
Том 8, № 2, 2025
Стаття

Роль Європейського Союзу у вирішенні проблеми міграції, спричиненої зміною клімату, та захисті прав іммігрантів


Анотація

Метою цього дослідження була всебічна оцінка політики Європейського Союзу щодо кліматичної міграції з погляду її відповідності міжнародним стандартам у сфері прав людини. У роботі застосовано структуровану якісну методологію, що поєднує доктринальний правовий аналіз, порівняльне оцінювання політик і критичне інтерпретування офіційної та неурядової звітності. У дослідженні встановлено, що хоча інституції Європейського Союзу демонструють зростаюче визнання зміни клімату як чинника міграції, залишається суттєвий розрив через відсутність чіткого правового статусу для кліматичних мігрантів у правовій системі ЄС. Існуючі правові інструменти виявилися недостатньо адаптованими до специфічних потреб осіб, переміщених переважно внаслідок екологічних чинників, що створює вакуум у сфері захисту. Аналіз міжнародних звітів підтвердив зростання масштабів проблеми: станом на кінець 2024 року у світі налічувалося 83,4 млн внутрішньо переміщених осіб, з яких 9,8 млн – через природні катастрофи. Практичні заходи Європейського Союзу, хоч і включають гуманітарну допомогу та фінансування адаптаційних програм, часто характеризуються як короткострокові та недостатні для подолання першопричин або забезпечення довготривалого захисту. Встановлено, що домінуючий дискурс Європейського Союзу розглядає кліматичну міграцію переважно як гуманітарну або безпекову проблему, а не як комплексне питання прав людини, що викликає послідовну критику з боку неурядових організацій за пріоритетність контролю кордонів над гуманітарними принципами. Це дискурсивне обрамлення виявлено як ключову перепону для системних правових реформ. На основі порівняльного правового аналізу та огляду інституційної політики сформульовано конкретні рекомендації для переходу до гуманістичної парадигми у політиці Європейського Союзу щодо кліматичної міграції, чим обґрунтовано практичну значущість дослідження


Ключові слова: міжнародний захист; зміни навколишнього середовища; глобальне потепління; внутрішньо переміщені особи; правові норми


Цитувати

Koçi, J. (2025). Role of the European Union in addressing climate change migration and protecting immigrants’ rights. Social and Legal Studios, 8(2), 165-176. https://doi.org/10.32518/sals2.2025.165
Використані джерела

[1] Alsina-Pujols, M. (2025). Warming with borders: Forced climate migration and carbon pricing. Economics Working Paper Series, 25, article number 397. doi: 10.3929/ethz-b-000718656.

[2] Amnesty International. (2023). Amnesty International report 2022/23: The state of the world’s human rights. Retrieved from https://reliefweb.int/report/world/amnesty-international-report-202223-state-worlds-human-rights-enar.

[3] Amnesty International. (2024). Climate-related human rights harm and the right to effective remedy. Retrieved from https://www.amnesty.org/en/wp-content/uploads/2024/02/IOR4077172024ENGLISH.pdf.

[4] Andersen, Z.J., Badyda, A., Tzivian, L., Dzhambov, A.M., Paunovic, K., Savic, S., Jacquemin, B., & Dragic, N. (2025). Air pollution inequalities in Europe: A deeper understating of challenges in Eastern Europe and pathways forward towards closing the gap between East and West. Environmental Epidemiology, 9(3), article number e383. doi: 10.1097/ee9.0000000000000383.

[5] Baldwin, A., & Waters, R. (2024). Calculating ‘climate migrants’: An emerging topology of power. Security Dialogue, 56(1), 21-

37. doi: 10.1177/09670106241269714.

[6] Brynzanska, O. (2024). Damage to the environment as a sign of genocide. 3cientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 29(3), 42-52. doi: 10.56215/naia-herald/3.2024.42.

[7] CARE International. (2023). The role of youth in food and water systems: The right to food, water and nutrition annual report. Retrieved from https://www.care.org/wp-content/uploads/2023/10/RFWN-2023-Annual-Report_FINAL.pdf.

[8] Centre for European Policy Studies. (2023). Annual report 2023. Retrieved from https://www.ceps.eu/ceps-publications/annual-report-2023/.

[9] Child Rights Resource Centre. (2024). Children’s report 2024. Retrieved from https://resourcecentre.savethechildren.net/document/childrens-report-2024.

[10] Chotouras, D., Fragkou, R., & Tsadiras, A. (2024). Environmentally induced human displacement and human rights: Bridging legal gaps through a human rights-based approach. International Human Rights Law Review, 13(2), 412-441. doi: 10.1163/22131035-13020001.

[11] Convention Relating to the Status of Refugees. (1951, July). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-relating-status-refugees.

[12] Directive of the Council of the European Union No. 2001/55/EC “On Minimum Standards for Giving Temporary Protection in the Event of a Mass Influx of Displaced Persons and on Measures Promoting a Balance of Efforts between Member States in Receiving Such Persons and Bearing the Consequences Thereof”. (2001, July). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2001/55/oj/eng.

[13] Directive of the European Parliament and of the Council No. 2008/115/EC “On Common Standards and Procedures in Member States for Returning Illegally Staying Third-Country Nationals”. (2008, December). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ eli/dir/2008/115/oj/eng.

[14] Directive of the European Parliament and of the Council No. 2011/95/EU “On Standards for the Qualification of Third-Country Nationals or Stateless Persons as Beneficiaries of International Protection, for a Uniform Status for Refugees or for Persons Eligible for Subsidiary Protection, and for the Content of the Protection Granted”. (2011, December). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2011/95/oj/eng.

[15] Doering-White, J., De León, A.D., Batista, C.A., & Flynn, K. (2024). Humanitarian aid and the everyday invisibility of climate- related migration from Central America. Climate and Development, 17(1). doi: 10.1080/17565529.2024.2312829.

[16] Dutta, S., & Basu, A. (2025). Climate change and human displacement: Towards validation of rights. Law of Justice Journal, 38(3), 51-71. doi: 10.5335/rjd.v38i3.16158.

[17] EU Adaptation Strategy. (2021, February). Retrieved from https://climate.ec.europa.eu/eu-action/adaptation-climate-change/ eu-adaptation-strategy_en.

[18] European Council on Foreign Relations. (2020). Migration and climate change: What can European cooperation achieve? Retrieved from https://ecfr.eu/event/migration-and-climate-change-what-can-european-cooperation-achieve/.

[19] European Council. (2024). European Council conclusions on EU in the world, resilience, preparedness, crisis prevention and response, migration and other items, 19 December 2024. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/press/press- releases/2024/12/19/european-council-conclusions-on-eu-in-the-world-resilience-preparedness-crisis-prevention-and-response-migration-and-other-items/.

[20] European Green Deal. (2019, December). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:52019DC0640.

[21] European Migration Network Inform. (2023). Displacement and migration related to disasters, climate change and environ- mental degradation. Retrieved from https://home-affairs.ec.europa.eu/system/files/2023-05/EMN_Inform_climate_related_migration_ final_May2023_090523.pdf.

[22] European Parliament. (2022). The future of climate migration. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/ATAG/2022/729334/EPRS_ATA(2022)729334_EN.pdf.

[23] European Union. (2024). Towards a climate-neutral Europe. Retrieved from https://op.europa.eu/webpub/com/general-report-2024/en/chapter4.html.

[24] Freihardt, J. (2025). Environmental shocks and migration among a climate-vulnerable population in Bangladesh. Population and Environment, 47, article number 6. doi: 10.1007/s11111-025-00478-7.

[25] Frontex. (2023). 2023 in brief. Retrieved from https://www.frontex.europa.eu/assets/Publications/General/In_Brief_2023/ frontex-_-2023-digital-leaflet.html.

[26] Frontex. (2024). 2024 in brief. Retrieved from https://www.frontex.europa.eu/2024-in-brief/.

[27] Germanwatch. (2025). Climate Risk Index 2025. Retrieved from https://www.germanwatch.org/sites/default/files/2025-02/Climate%20Risk%20Index%202025.pdf.

[28] Global Climate Change Alliance Plus (GCCA+). (n.d.). Retrieved from https://knowledge4policy.ec.europa.eu/projects-activities/global-climate-change-alliance-plus_en.

[29] Han, Q., Kumar, R., & Kumar, A. (2023). Climate change and human migration: Perspectives for environmentally sustainable societies. Journal of Geochemical Exploration, 256, article number 107352. doi: 10.1016/j.gexplo.2023.107352.

[30] IDMC. (2025). Displacement, disasters and climate change. Retrieved from https://www.internal-displacement.org/focus-areas/Displacement-disasters-and-climate-change/.

[31] International Crisis Group. (2023). Watch list 2023. Retrieved from https://www.crisisgroup.org/global/watch-list-2023.

[32] International Organisation for Migration. (2023). Annual report 2023. Retrieved from https://www.iom.int/msite/annual-report-2023/.

[33] International Organisation for Migration. (2024). World migration report 2024. Retrieved from https://worldmigrationreport.iom.int/msite/wmr-2024-interactive/.

[34] International Organisation for Migration. (2025). Global appeal 2025. Retrieved from https://www.iom.int/sites/g/files/tmzbdl486/files/global-appeal/globalappeal2025.pdf.

[35] Junker, K.W., Münster, S., & Shinde, M. (2022). Climate-induced migration: The need for a reparative legal regime. Environmental Policy and Law, 52(5-6), 473-485. doi: 10.3233/EPL-219053.

[36] Klymenko, V. (2024). Public administration of environmental safety in Ukraine and EU countries. Law. Human. Environment, 15(4), 9-30. doi: 10.31548/law/4.2024.09.

[37] Koskina, A., Georgantas, E., & Plionis, M. (2024). Climate crisis and human migration: The emergent sociolegal parameters of a science-based policymaking. Frontiers in Political Science, 6, article number 1468711. doi: 10.3389/fpos.2024.1468711.

[38] Kovach, D., Kullolli, B., Djaparova, S., Mikhnevych, L., & Myskovets, I. (2024). Legal aspects of environmental sustainability and climate change: The role of international and national legislation. Journal of Environmental Law and Policy, 4(2), 149-179. doi: 10.33002/jelp040206.

[39] Krasivskyy, O. (2024). Development and evolution of European Union policy. Democratic Governance, 17(2), 46-57. doi: 10.56318/dg/2.2024.46.

[40] Mahmood, K.S. (2024). Legal and policy response to climate change in Bangladesh. In M. Uddin (Ed.), International law, climate change and Bangladesh (pp. 23-41). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-71297-5_2.

[41] McAdam, J. (2012). Climate change, forced migration, and international law. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780199587087.001.0001.

[42] Negrón, R., et al. (2025). Critical approaches to climate-induced migration research and solutions. Local Environment. doi: 10.1080/13549839.2025.2462545.

[43] Organised Crime and Corruption Reporting Project. (2023). Annual report. Retrieved from https://www.occrp.org/en/about-us/annual-reports/annual-report-2023/.

[44] Oxfam America. (2022). Annual report 2022. Retrieved from https://webassets.oxfamamerica.org/media/documents/2022_Oxfam_America_Annual_Report_2.pdf.

[45] Pact on Migration and Asylum. (2024, May). Retrieved from https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/pact-migration-and-asylum_en.

[46] Piguet, E. (2021). Linking climate change, environmental degradation, and migration: An update after 10 years. WIREs Climate Change, 13(1), article number e746. doi: 10.1002/wcc.746.

[47] Rajshree, Mehta, C., & Luhach, S. (2025). Displaced by climate change: Navigating legal framework for ‘climate refugees’ in international environmental law. India Quarterly, 81(1), 9-24. doi: 10.1177/09749284241307928.

[48] Regulation of the European Parliament and of the Council No. 604/2013 “On Establishing the Criteria and Mechanisms for Determining the Member State Responsible for Examining an Application for International Protection Lodged in One of the Member States by a Third-Country National or a Stateless Person”. (2013, June). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2013/604/oj/eng.

[49] Šedová, B., Čizmaziová, L., & Cook, A. (2021). A meta-analysis of climate migration literature. Retrieved from https://d-nb.info/122998836X/34.

[50] Thomas, A., Baptiste, A., Martyr-Koller, R., Pringle, P., & Rhiney, K. (2020). Climate change and small island developing states. Annual Review of Environment and Resources, 45(1), 1-27. doi: 10.1146/annurev-environ-012320-083355.

[51] Uddin, M.J. (2023). Climate change, vulnerabilities, and migration: Insights from ecological migrants in Bangladesh. Journal of Environment & Development, 33(1), 50-74. doi: 10.1177/10704965231211589.

[52] UN Women. (2023). Women, peace, and security 2020-2021 annual report. Retrieved from https://www.unwomen.org/en/digital-library/publications/2023/02/women-peace-and-security-2020-2021-annual-report.

[53] United Nations Environment Programme. (2022). UNEP in 2022. Retrieved from https://wedocs.unep.org/bitstream/handle/20.500.11822/41679/Annual_Report_2022.pdf.

[54] United Nations Framework Convention on Climate Change. (1992, May). Retrieved from https://unfccc.int/files/essential_background/background_publications_htmlpdf/application/pdf/conveng.pdf.

[55] United Nations High Commissioner for Refugees. (2023). Global trends: Forced displacement in 2023. Retrieved from https://www.unhcr.org/sites/default/files/2024-06/global-trends-report-2023.pdf.

[56] United Nations High Commissioner for Refugees. (2024). Mid-year trends. Retrieved from https://www.unhcr.org/sites/default/files/2024-10/mid-year-trends-report-2024.pdf.

[57] United Nations High Commissioner for Refugees. (2025). Global appeal. Retrieved from https://reporting.unhcr.org/global-appeal-2025-executive-summary.

[58] United Nations Office for Disaster Risk Reduction. (2017). The Sendai framework terminology on disaster risk reduction. Retrieved from https://www.undrr.org/terminology/disaster-risk-reduction.

[59] United Nations Refugee Agency. (2022). Climate change, displacement and human rights. Retrieved from https://www.unhcr.org/sites/default/files/legacy-pdf/6242ea7c4.pdf.

[60] van der Vliet, J., & Biermann, F. (2022). Global governance of climate migrants: A critical evaluation of the global compacts. In S. Behrman & A. Kent (Eds.), Climate refugees: Global, local and critical approaches (pp. 60-82). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108902991.004.

[61] Vince, G. (2022). Nomad century: How climate migration will reshape our world. London: Penguin.

[62] Waters, M.C. (2024). Preparing for climate migration and integration: a policy and research agenda. Journal of Ethnic and Migration Studies, 51(1), 4-23. doi: 10.1080/1369183x.2024.2438449.

[63] World Bank. (2018). Groundswell: Preparing for internal climate migration. Retrieved from https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/29461/WBG_ClimateChange_Final.pdf.

[64] World Bank. (2021). Climate change action plan 2021-2025. Retrieved from https://www.miga.org/sites/default/files/2021-08/CCAP-2021-25-2.pdf.

[65] World Food Programme. (2024). Global report on food crises (GRFC) 2024. Retrieved from https://www.wfp.org/publications/global-report-food-crises-grfc.