Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
У цьому дослідженні розглядалися правові проблеми, пов’язані з регулюванням штучного інтелекту (ШІ) в правоохоронних органах, враховуючи його ширші соціально-правові трансформації. Використовуючи міждисциплінарний підхід, у дослідженні було проведено порівняльний правовий аналіз нормативно- правових актів штучного інтелекту в різних юрисдикціях, оцінка законодавчої бази, судових рішень і політичних ініціатив. Дослідження виявило ключові нормативні прогалини, зокрема відсутність чітких законодавчих визначень, проблеми підзвітності в поліцейській діяльності, керовані ШІ, і ризик упередженості алгоритмів. Завдяки порівняльному аналізу різних юрисдикцій виявилено значні відмінності в управлінні ШІ. Європейський Союз приймає запобіжний і нормативний підхід, класифікуючи правоохоронний штучний інтелект як високоризиковий і встановлюючи суворі вимоги дотримання. Сполучені Штати покладаються на децентралізоване управління, де ініціативи на державному рівні та судовий нагляд формують розгортання штучного інтелекту, що призводить до непослідовного правозастосування. Китай надає пріоритет державному контролю, швидко інтегруючи спостереження за штучним інтелектом у правоохоронні органи без незалежного нагляду, що викликає занепокоєння щодо належного процесу та захисту прав людини. Навпаки, нові юрисдикції, такі як Казахстан і Киргизстан, знаходяться на ранніх стадіях регулювання штучного інтелекту, впроваджуючи поліцейські технології на основі ШІ, покладаючись на загальні правові положення. Дослідження показало, що інтеграція ШІ в правоохоронні органи створює як можливості, так і ризики. Хоча штучний інтелект підвищує ефективність поліцейської діяльності та розподіл ресурсів, він також посилює системні упередження, порушує конфіденційність даних і кидає виклик традиційним структурам підзвітності. Відсутність регуляторної гармонізації ще більше ускладнює транскордонне співробітництво в галузі штучного інтелекту та визначення відповідальності. Ці висновки підкреслили необхідність більш чіткої правової бази, міжнародної координації та етичного управління штучним інтелектом, щоб збалансувати імперативи безпеки та фундаментальні права. Враховуючи швидкі темпи впровадження штучного інтелекту, майбутні дослідження повинні зосередитися на емпіричних оцінках реального впливу штучного інтелекту на правові системи, громадську довіру та прозорість правоохоронних органів, гарантуючи, що регуляторні підходи залишатимуться адаптивними та справедливими
Ключові слова: алгоритмічна підзвітність; біометричне спостереження; захист даних; автоматизоване прийняття рішень; цифрові права; громадська довіра
Цитувати
[1] 650 wanted people caught with help of facial recognition security cameras in Bishkek in 2024. (2025). Retrieved from https://surl.lu/pgiikv.
[2] Algorithmic Accountability Act of 2023. (2023, September). Retrieved from https://www.congress.gov/bill/118th-congress/house-bill/5628/text.
[3] Alikhademi, K., Drobina, E., Prioleau, D., Richardson, B., Purves, D., & Gilbert, J.E. (2022). A review of predictive policing from the perspective of fairness. Artificial Intelligence and Law, 30. doi: 10.1007/s10506-021-09286-4.
[4] Amnesty International. (2020). Out of control: Failing EU laws for digital surveillance export. Retrieved from https://www. amnesty.org.ua/wp-content/uploads/2020/09/out-of-control_-amnesty-international_eur01_2556_2020.pdf.
[5] Angwin, J., Larson, J., Mattu, S., & Kirchner, L. (2016). Machine bias: Risk assessments in criminal sentencing. Retrieved from https://www.propublica.org/article/machine-bias-risk-assessments-in-criminal-sentencing.
[6] Apostolakis, K.C., Dimitriou, N., Margetis, G., Ntoa, S., Tzovaras, D., & Stephanidis, C. (2022). DARLENE – Improving situational awareness of European law enforcement agents through a combination of augmented reality and artificial intelligence solutions. Open Research Europe, 1, article number 87. doi: 10.12688/openreseurope.13715.2.
[7] Automating banishment: The surveillance and policing of looted land. (2021). Retrieved from https://automatingbanishment.org/.
[8] Berk, R.A. (2021). Artificial intelligence, predictive policing, and risk assessment for law enforcement. Annual Review of Criminology, 4, 209-237. doi: 10.1146/annurev-criminol-051520-012342.
[9] Biometric Information Privacy Act. (2024). Retrieved from https://law.justia.com/codes/illinois/chapter-740/act-740-ilcs-14/.
[10] Bolot Junusov. (2019). “Safe City”, facial recognition. Who is hindered by new technologies in Bishkek. Retrieved from https://24.kg/vlast/135511_bezopasnyiy_gorod_raspoznavanie_lits_komu_meshayut_novyie_tehnologii_vbishkeke/.
[11] Chapman, A., Grylls, P., Ugwudike, P., Gammack, D., & Ayling, J. (2022). A Data-driven analysis of the interplay between Criminological theory and predictive policing algorithms. In Proceedings of the 2022 ACM conference on fairness, accountability, and transparency (pp. 36-45). Seoul: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3531146.3533071.
[12] Chukaieva, A., & Matulienė, S. (2023). Possibilities of applying artificial intelligence in the work of law enforcement agencies. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 28(3), 28-37. doi: 10.56215/naia-herald/3.2023.28.
[13] Custers, B. (2022). AI in criminal law: An overview of AI applications in substantive and procedural criminal law. In B. Custers & E. Fosh-Villaronga (Eds.), Law and artificial intelligence: Regulating AI and applying AI in legal practice (pp. 205-223). Hague: T.M.C. Asser Press. doi: 10.1007/978-94-6265-523-2_11.
[14] De Almeida, P.G.R., dos Santos, C.D., & Farias, J.S. (2021). Artificial intelligence regulation: A framework for governance. Ethics and Information Technology, 23, 505-525. doiЖ 10.1007/s10676-021-09593-z.
[15] Dhanya, K.S. (2024). Artificial intelligence in justice system and its ethical and legal implications: A comporative analysis. Kochi: National University of Advanced Legal Studies.
[16] Digital Code of the Kyrgyz Republic: Concept. (2024). Retrieved from https://internetpolicy.kg/wp-content/uploads/2023/04/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%A6%D0%9A_eng-1.pdf.
[17] Dodd, V. (2025). UK use of predictive policing is racist and should be banned, says Amnesty. Retrieved from https://www.theguardian.com/uk-news/2025/feb/19/uk-use-of-predictive-policing-is-racist-and-should-be-banned-says-amnesty.
[18] Dong, H., & Chen, J. (2024). Meta-regulation: An ideal alternative to the primary responsibility as the regulatory model of generative AI in China. Computer Law & Security Review, 54, article number 106016. doi: 10.1016/j.clsr.2024.106016.
[19] EDPS statement in view of the 10th and last Plenary Meeting of the Committee on Artificial Intelligence (CAI) of the Council of Europe drafting the Framework Convention on Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law. (2024). Retrieved from https://www.edps.europa.eu/press-publications/press-news/press-releases/2024/edps-statement-view-10th-and-last-plenary-meeting-committee-artificial-intelligence-cai-council-europe-drafting-framework-convention-artificial_en.
[20] Equality Act 2010: Guidance. (2013, February). Retrieved from https://www.gov.uk/guidance/equality-act-2010-guidance.
[21] 
Ezseddine, Y., Bayerl, P.S., & Gibson, H. (2023). Safety, privacy, or both: Evaluating citizens’ perspectives around artificial intelligence use by police forces. Policing and Society, 33(7), 861-876. doi: 10.1080/10439463.2023.2211813.
[22] Felner, L. (2024). Judges are using algorithms to justify doing what they already want/Algorithmic risk scores might be obscuring a broader issue with how the judicial system works. Retrieved from https://www.theverge.com/2024/10/30/24281924/pretrial-risk-assessment-algorithms-research.
[23] Friedl, P., & Gasiola, G.G. (2024). Examining the EU’s Artificial Intelligence Act. Retrieved from https://verfassungsblog.de/examining-the-eus-artificial-intelligence-act/.
[24] Iklassova, K., Aitymova, A., Kopnova, O., Shaporeva, A., Abildinova, G., Nurbekova, Z., Almagambetova, L., Gorokhov, A., & Aitymov, Z. (2024). Ontology modeling for automation of questionnaire data processing. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(2-131), 36-52. doi: 10.15587/1729-4061.2024.314129.
[25] Interim Measures for the Management of Generative Artificial Intelligence Services. (2023, July). Retrieved from https://www. airuniversity.af.edu/Portals/10/CASI/documents/Translations/2023-08-07%20ITOW%20Interim%20Measures%20for%20 the%20Management%20of%20Generative%20Artificial%20Intelligence%20Services.pdf.
[26] Judgment of the District Court of Michigan in Case No. 2:21-cv-10827 “Williams v. City of Detroit, Michigan, A Municipal Corporation”. (2021, April). Retrieved from https://www.courtlistener.com/docket/59815822/williams-v-city-of-detroit-michigan-a-municipal-corporation/.
[27] Judgment of the UK Court of Appeal in Case No. C1/2019/2670 “R v. the Chief Constable of South Wales Police”. (2020, August). Retrieved from https://www.judiciary.uk/wp-content/uploads/2020/08/R-Bridges-v-CC-South-Wales-ors-Judgment.pdf.
[28] Kabir, S., & Alam, M.N. (2023). IoT, big data and Ai applications in the law enforcement and legal system: A review. International Research Journal of Engineering and Technology, 10(5), 1777-1789.
[29] Kenawy, F. (2025). Smart policing revolution: How Kazakhstan is setting a global benchmark. Retrieved from https://sapsavvy.com/smart-policing-revolution-how-kazakhstan-is-setting-a-global-benchmark-2/.
[30] Khan, Z.A., & Rizvi, A. (2021). AI based facial recognition technology and criminal justice: Issues and challenges. Turkish Journal of Computer and Mathematics Education, 12(14), 3384-3392.
[31] Kheira, B. (2024). Predictive policing and enhancing security performance through artificial intelligence applications. Turkish Academic Research Review, 9(4), 444-454. doi: 10.30622/tarr.1464788.
[32] Kovalchuk, O., Banakh, S., Chudyk, N., & Drakokhrust, T. (2024). Machine learning models for judicial information support.
Law, Policy and Security, 2(1), 33-45. doi: 10.62566/lps/1.2024.33.
[33] Law of the Republic of Kazakhstan No. 94-V “On Personal Data and their Protection”. (2013, May). Retrieved from https://adilet.zan.kz/eng/docs/Z1300000094.
[34] Lyndyuk, A., Havrylyuk, I., Tomashevskii, Y., Khirivskyi, R., & Kohut, M. (2024). The impact of artificial intelligence on marketing communications: New business opportunities and challenges. Economics of Development, 23(4), 60-71. doi: 10.57111/ econ/4.2024.60.
[35] Moy, L.M. (2021). A taxonomy of police technology’s racial inequity problems. University of Illinois Law Review, 2021(1), 139- 193.
[36] Opinion of the Supreme Court of State of Illinois No. 123186 in Case “Stacy Rosenbach, as Mother and Next Friend of Alexander Rosenbach, Appellant, v. SIX Flags Entertainment Corporation et al., Appellees”. (2019, January). Retrieved from https://law.justia.com/cases/illinois/supreme-court/2019/123186.html.
[37] Opinion of the Supreme Court of State of Wisconsin in Case No. 2015AP157-CR “State of Wisconsin, Plaintiff-Respondent, v. L. Loomis, Defendant-Appellant”. (2016, July). Retrieved from https://law.justia.com/cases/wisconsin/supreme-court/2016/2015ap000157-cr.html.
[38] PAI Staff. (2019). Report on algorithmic risk assessment tools in the U.S. criminal justice system. Retrieved from https://partnershiponai.org/paper/report-on-machine-learning-in-risk-assessment-tools-in-the-u-s-criminal-justice-system/.
[39] Patra, J. (2024). Cyber laws and emerging use of artificial intelligence: View from sociological perspectives. Electronic Journal of Veterinary Medicine, 25(1), 1308-1312. doi: 10.69980/redvet.v25i1.863.
[40] Petrovskyi, A., Kуrdan, B., & Kutsyk, K. (2025). Implementation of artificial intelligence in civil proceedings: Experience of EU countries. 3cientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 30(1), 45-59. doi: 10.56215/naia-herald/1.2025.45.
[41] Pisani, A. (2021). Artificial intelligence in China: The development of social credit system and its use in the “war of people” against Covid-19. Venice: Ca’ Foscari University.
[42] Poirson, C. (2021). The legal regulation of facial recognition. In K. Miller & K. Wendt (Eds.), The Fourth Industrial Revolution and
its impact on ethics: 3olving the challenges of the agenda 2030 (pp. 283-302). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-57020-0_21.
[43] Pokhariyal, P., Patel, A., & Pandey, S. (2024). AI and emerging technologies: Automated decision-making, digital forensics, and ethical considerations. Boca Raton: CRC Press.doi: 10.1201/9781003501152.
[44] Regulation of the European Parliament and of the Council No. 2016/679 “On the Protection of Natural Persons with Regard to the Processing of Personal Data and on the Free Movement of Such Data, and Repealing Directive No. 95/46/EC (General Data Protection Regulation)”. (2016, April). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj/eng.
[45] Regulation of the European Parliament and of the Council No. 2024/1689 “Laying Down Harmonised Rules on Artificial Intelligence and Amending Regulations (EC) No 300/2008, (EU) No 167/2013, (EU) No 168/2013, (EU) 2018/858, (EU) 2018/1139 and (EU) 2019/2144 and Directives 2014/90/EU, (EU) 2016/797 and (EU) 2020/1828 (Artificial Intelligence Act)”. (2024, June). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj/eng.
[46] Resolution of the Government of the Republic of Kazakhstan No. 592 “On Approval of the Concept of Development of Artificial Intelligence for 2024-2029”. (2024, July). https://adilet.zan.kz/rus/docs/P2400000592.
[47] Saparbekova, E.K., Smanova, A.B., Makhambetsaliyev, D.B., Nessipbaeva, I.S., & Nussipova, L.B. (2024). Comparative analysis of the concept of constitutional judicial law-making in the United States of America and Kazakhstan. International Journal for the Semiotics of Law, 38(2), 603-617. doi: 10.1007/s11196-024-10138-y.
[48] Singh, T. (2023). AI-driven surveillance technologies and human rights: Balancing security and privacy. In A.K. Somani, A. Mundra, R.K. Gupta, S. Bhattacharya & A.P. Mazumdar (Eds.), Proceedings of 33IC 2023: 3mart systems: Innovations in computing (pp. 703-717). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-97-3690-4_53.
[49] Stensland, V.J. (2023). A data-driven problem: Exploring predictive policing with random forest crime mapping in Oslo. Oslo: University of Oslo.
[50] 
Taeihagh, A. (2021). Governance of artificial intelligence. Policy and Society, 40(2), 137-157. doi: 10.1080/14494035.2021.1928377.
[51] Universal Declaration of Human Rights. (1948, December). Retrieved from https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of-human-rights.
[52] Wang, M. (2019). Facial recognition deal in Kyrgyzstan poses risks to rights: Use of same tech in Xinjiang should serve as warning. Retrieved from https://surl.lu/bwobuw.
[53] Wiek, K. (2023). The Artificial Intelligence Act – the impact of AI on human rights standards in European law enforcement. Enschede: University of Twente.
[54] Xia, L., Semirumi, D.T., & Rezaei, R. (2023). A thorough examination of smart city applications: Exploring challenges and solutions throughout the life cycle with emphasis on safeguarding citizen privacy. Sustainable Cities and Society, 98, article number 104771. doi: 10.1016/j.scs.2023.104771.
[55] Yanyshivskyi, M. (2024). Regulation of artificial intelligence in Ukraine in the framework of harmonisation of legislation with EU legal norms. Democratic Governance, 17(1), 53-62. doi: 10.23939/dg2024.53.
[56] Zaroff, A. (2022). AI-based automated decision making: An investigative study on how it impacts the rule of law and the case for regulatory safeguards. Lund: Lund University.
[57] Zeng, D., Cao, Z., & Neill, D.B. (2021). Artificial intelligence-enabled public health surveillance – from local detection to global epidemic monitoring and control. In L. Xing, M.L. Giger & J.K. Min (Eds.), Artificial intelligence in medicine: Technical basis and clinical applications (pp. 437-453). London: Academic Press. doi: 10.1016/B978-0-12-821259-2.00022-3.
[58] Zeng, J. (2022). Artificial intelligence with Chinese characteristics: National strategy, security and authoritarian governance. Singapore: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-981-19-0722-7.
[59] Zhekshe kyzy, A., & Shambetov, T. (2023). “Akylduu” cameras: Has Bishkek adopted the Kremlin’s methods? Retrieved from https://www.azattyk.org/a/akylduu-kameralar-bishkek-kremldin-ykmasyna-oettuebue-/32459225.html.