Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
У дослідженні проаналізовано механізм кримінального права щодо забезпечення інформаційної безпеки як одного з ключових елементів національної безпеки держави. Мета дослідження полягала у вивченні кримінально-правового забезпечення інформаційної безпеки в контексті сучасних викликів цифрового середовища та визначенні напрямків вдосконалення кримінального права для ефективного реагування на інформаційні загрози. Це було зроблено шляхом аналізу національного та іноземного законодавства, судових справ та статистичних даних про кіберзлочинність, а також за допомогою систематичного, порівняльного та формального правового аналізу. Були визначені основні загрози інформаційній безпеці, які набули поширення в Киргизстані та за кордоном, включаючи несанкціоноване втручання в інформаційні системи, незаконний збір персональних даних та поширення шкідливого контенту. Було проведено порівняльний правовий аналіз кримінального законодавства Німеччини, Франції, США, Польщі та Киргизстану з метою визначення ефективних підходів до криміналізації та покарання відповідних правопорушень. Дослідження встановило, що модель кримінально-правового захисту потребує оновлення з урахуванням міжнародного досвіду в частині розмежування злочинів у сфері кібербезпеки та вдосконалення кваліфікаційних ознак. Встановлено, що чинне кримінальне законодавство Киргизстану потребує подальшої адаптації до сучасних викликів у сфері цифрових технологій з метою вдосконалення класифікації діянь, повʼязаних із втручанням в інформаційні системи, та диференціації відповідальності. Практичне значення результатів визначається формулюванням пропозицій щодо вдосконалення законодавства та застосування засобів кримінального права для підвищення ефективності захисту інформаційної безпеки як на національному, так і на міжнародному рівнях
Ключові слова: інформаційна безпека; національна безпека; кіберзлочинність; інформаційні загрози; медіаграмотність; міжнародне співробітництво
Цитувати
[1] Act of the Republic of Poland “On the National Cybersecurity System”. (2018, August). Retrieved from https://www. dziennikustaw.gov.pl/D2018000156001.pdf.
[2] Atadjanov, R. (2022). Domestic implementation of crimes against humanity in Central Asia. Asian Journal of Comparative Law, 17(2), 268-285. doi: 10.1017/asjcl.2022.17.
[3] Berris, P.G. (2023). Cybercrime and the Law: Primer on the Computer Fraud and Abuse Act and related statutes. Retrieved from https://www.congress.gov/crs-product/R47557.
[4] Budapest Convention on Cybercrime. (2001, November). Retrieved from https://rm.coe.int/1680081561.
[5] Cassim, F. (2017). Formulating specialised legislation to address the growing spectre of cybercrime: A comparative study.
Potchefstroom Electronic Law Journal, 12(4), 35-79. doi: 10.17159/1727-3781/2009/v12i4a2740.
[6] Chapman, T.L., & Chaudoin, S. (2020). Public reactions to international legal institutions: The International Criminal Court in a developing democracy. Journal of Politics, 82(4), 1305-1320. doi: 10.1086/708338.
[7] Computer Fraud and Abuse Act of US. (1986, October). Retrieved from https://www.justice.gov/jm/jm-9-48000-computer- fraud.
[8] Criminal Code of Germany. (1998, November). Retrieved from https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_stgb/englisch_ stgb.html.
[9] Criminal Code of the Kyrgyz Republic. (1997, September). Retrieved from https://antislaverylaw.ac.uk/wp-content/ uploads/2019/08/Kyrgyzstan-Criminal-Code.pdf.
[10] Criminal Code of the Republic of Poland. (1997, June). Rerrieved from https://sherloc.unodc.org/cld/uploads/res/uncac/ LegalLibrary/Poland/Laws/Criminal%20Code%20(Poland).pdf.
[11] Dadasheva, A.S., Makazieva, Z.D., & Isipova, L.R. (2024). Criminal law protection of personal information security of citizens. Economics and Management Problems Solutions, 5-6(146), 6-11. doi: 10.36871/ek.up.p.r.2024.05.06.001.
[12] DʼElia, D. (2018). Industrial policy: The Holy Grail of French cybersecurity strategy? Journal of Cyber Policy, 3(3), 385-406. doi: 10.1080/23738871.2018.1553988.
[13] Duarte, C.D.P., Salas-Hernández, L., & Griffin, J.S. (2020). Policy determinants of inequitable exposure to the criminal legal system and their health consequences among young people. American Journal of Public Health, 110(1), 43-S49. doi: 10.2105/ ajph.2019.305440.
[14] Dzyana, H., & Dzyanyy, R. (2023). Public administrative activity in the conditions of contemporary uncertainty: Information and communication aspect. Democratic Governance, 16(1), 37-51. doi: 10.23939/dg2023.01.037.
[15] Fomina, T.H., & Rachynskyi, O.O. (2023). Electronic evidence in criminal proceedings: Problematic issues of theory and practice. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 102(3), 207-220. doi: 10.32631/v.2023.3.43.
[16] General Data Protection Regulation. (2016, April). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj/eng.
[17] ICC/ESOMAR International Code on Market, Opinion and Social Research and Data Analytics. (2016). Retrieved from https:// esomar.org/uploads/attachments/ckqtawvjq00uukdtrhst5sk9u-iccesomar-international-code-english.pdf.
[18] Jurgilewicz, M., & Jurgilewicz, O. (2019). Management of information security and its protection in in criminal matters: Case of Poland. Journal of Security and Sustainability Issues, 8(3), 481-491. doi: 10.9770/jssi.2019.8.3(15).
[19] Kakeshov, B.D. (2023). Political and legal aspects of criminal and administrative responsibility for information security offences in the context of national security of the Kyrgyz Republic. Economic Affairs, 68(Special Issue), 987-993. doi: 10.46852/0424- 2513.2s.2023.48.
[20] Kassymbekova, N., Tolegen, E., Buyenbayeva, Z., Almanova, N., & Shyngyssova, N. (2025). The impact of the technological boom on traditional and social media in Kazakhstan. Studies in Media and Communication, 13(2), 123-133. doi: 10.11114/smc.v13i2.7536.
[21] Khan, M.W., Destek, M.A., & Khan, Z. (2025). Income inequality and Artificial Intelligence: Globalization and age dependency for developed countries. Social Indicators Research, 176(3), 1207-1233. doi: 10.1007/s11205-024-03493-7.
[22] Kharchenko, V., Ponochovnyi, Y., Qahtan, A.-S.M., & Boyarchuk, A. (2017). Security and availability models for smart building automation systems. International Journal of Computing, 16(4), 194-202.
[23] Kovalchuk, D. (2025). Utilising large language models for automated real-time cyber threat analysis. Bulletin of Cherkasy State Technological University, 30(1), 48-58. doi: 10.62660/bcstu/1.2025.48.
[24] Kranenbarg, M.W., van Gelder, J.-L., & de Vries, R.E. (2023). Is there a cybercriminal personality? Comparing cyber offenders and offline offenders on HEXACO personality domains and their underlying facets. Computers in Human Behavior, 140, article number 107576. doi: 10.1016/j.chb.2022.107576.
[25] Kravchuk, M., Kravchuk, V., Hrubinko, A., Podkovenko, T., & Ukhach, V. (2024). Cyber security in Ukraine: Theoretical view and legal regulation. Law, Policy and Security, 2(2), 28-38. doi: 10.62566/lps/2.2024.28.
[26] Kredina, A., Nurymova, S., Satybaldin, A., & Kireyeva, A. (2022). Assessing the relationship between non-cash payments and various economic indicators. Banks and Bank Systems, 17(1), 67-79. doi: 10.21511/bbs.17(1).2022.06.
[27] Laksana, A.W. (2018). Cybercrime comparison under criminal law in some countries. Journal of Legal Reform, 5(2), article number 217. doi: 10.26532/jph.v5i2.3008.
[28] Law of the Kyrgyz Republic No. 121 “On Cybersecurity of the Kyrgyz Republic”. (2024, July). Retrieved from https://cert.gov. kg/ru/legislation/.
[29] Liao, T., Yang, H., Lee, S., Xu, K., & Bennett, S.M. (2020). Augmented criminality: How people process in situ augmented reality crime information in relation to space/place. Mobile Media & Communication, 8(3), 360-378. doi: 10.1177/2050157919899696.
[30] Maralbaeva, A. (2024). Evolution of e-justice platforms: from ICT in courts towards “Digital Justiceʼ portal in Kyrgyzstan”. International Journal for Court Administration, 15(1), article number 6. doi: 10.36745/ijca.582.
[31] Marat, E., & Botoeva, G. (2022). Drug trafficking, violence, and corruption in Central Asia. Birmingham: University of Birmingham.
[32] Mentukh, N., & Shevchuk, O. (2023). Protection of information in electronic registers: Comparative and legal aspect. Law, Policy and Security, 1(1), 4-17.
[33] Musiał, N. (2019). Cyber Risk in financial institutions: A Polish case. In Multiple perspectives in risk and risk management. Springer proceedings in business and economics (pp. 301-313). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-16045-6_16.
[34] Najdowski, C.J., & Stevenson, M.C. (2022). A call to dismantle systemic racism in criminal legal systems. Law and Human Behavior, 46(6), 398-414. doi: 10.1037/lhb0000510.
[35] Nguyen, C.L., & Golman, W. (2020). Diffusion of the Budapest Convention on cybercrime and the development of cybercrime legislation in Pacific Island countries: “Law on the books” vs “law in action”. Computer Law & Security Review, 40, article number 105521. doi: 10.1016/j.clsr.2020.105521.
[36] Nolasco Braaten, C., & Vaughn, M.S. (2021). Convenience theory of cryptocurrency crime: A content analysis of U.S. Federal Court decisions. Deviant Behavior, 42(8), 958-978. doi: 10.1080/01639625.2019.1706706.
[37] Opinion of the Supreme Court of the US in Case “United States v. Andrew Auernheimer”. (2014, April). Retrieved from https:// www.eff.org/cases/us-v-auernheimer.
[38] Opinion of the Supreme Court of the US in Case “United States v. Swartz”. (2013, May). Retrieved from https://www.leagle. com/decision/infdco20130514955.
[39] Opinion of the Supreme Court of the US in Case “Van Buren v. United States”. (2021, June). Retrieved from https://www. supremecourt.gov/opinions/20pdf/19-783_k53l.pdf.
[40] Opinions of the Lords of Appeal for Judgment in the Cause “Mckinnon v. Government of The United States of America and Another”. (2007, August). Retrieved from https://publications.parliament.uk/pa/ld200708/ldjudgmt/jd080730/ mckinn-1.htm.
[41] Penal Code of France. (1994, March). Retrieved from https://www.equalrightstrust.org/ertdocumentbank/french_penal_ code_33.pdf.
[42] Raman, R., Nair, V.K., Nedungadi, P., Ray, I., & Achuthan, K. (2023). Darkweb research: Past, present, and future trends and mapping to sustainable development goals. Heliyon, 9(11), article number e22269. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e22269.
[43] Ruddin, I., & Subhan Zein, S.G.N. (2024). Evolution of cybercrime law in legal development in the digital world. Multidisciplinary Journal of Civilization, 4(1), 168-173. doi: 10.55927/mudima.v4i1.7962.
[44] Smailov, N., Uralova, F., Kadyrova, R., Magazov, R., & Sabibolda, A. (2025). Optimization of machine learning methods for de-anonymization in social networks. Informatyka Automatyka Pomiary w Gospodarce i Ochronie Srodowiska, 15(1), 101-104. doi: 10.35784/iapgos.7098.
[45] Top Cybersecurity Statistics for 2025. (2025). Retrieved from https://www.cobalt.io/blog/top-cybersecurity-statistics-2025#:~:text=Cost%20and%20Frequency%20of%20Cyber,in%202021%20(Cybersecurity%20Ventures).
[46] Trofymenko, O., Sokolov, A., Chykunov, P., Akhmametieva, H., & Manakov, S. (2024). AI in the military cyber domain.Technologies and Engineering, 25(4), 85-92. doi: 10.30857/2786-5371.2024.4.8.
[47] Zieliński, S. (2024). Evolving threats, emerging laws: Polandʼs 2023 answer to the smishing challenge. Computer Law & Security Review, 54, article number 106013. doi: 10.1016/j.clsr.2024.106013.
[48] Zwilling, M., Klien, G., Lesjak, D., Wiechetek, Ł., Cetin, F., & Basim, H.N. (2020). Cyber security awareness, knowledge and behavior: A comparative study. Journal of Computer Information Systems, 62(1), 82-97. doi: 10.1080/08874417.2020.1712269.