Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Мета полягала у вивченні юридико-психологічних та тактико-криміналістичних аспектів комунікації зі свідками під час судового допиту, а також у визначенні впливу цих аспектів на використання їхніх показань як доказів та на динаміку судового процесу. Методологічну основу дослідження склали теоретичний аналіз комунікативних аспектів свідчень, огляд наукових публікацій з цієї проблематики та застосування структурно- функціонального методу. Досліджено комунікативні особливості судового допиту свідків у кримінальному провадженні як важливого інструменту отримання інформації про фактичні обставини справи. Дослідження показало, що успіх комунікативного акту під час допиту значною мірою залежить від уміння особи, яка його проводить, керувати перебігом комунікації та встановлювати психологічний контакт зі свідком. Було підтверджено складний та багатогранний характер допиту свідків, який вимагає дотримання процесуальних норм та використання криміналістичних рекомендацій. Встановлено, що психологічні аспекти відіграють важливу роль у процесі комунікації під час судового допиту. У дослідженні розглянуто роль прокурора та адвоката у встановленні обставин справи через ефективну комунікацію зі свідками. Було проведено узагальнення юридико-психологічних та тактичних особливостей отримання показань під час різних видів судового допиту, особливо прямого та перехресного, з акцентом на постановці запитань, включаючи навідні. Дослідження сприятиме розробці практичних рекомендацій для прокурорів та адвокатів щодо ефективної комунікації зі свідками та підвищення їхньої професійної майстерності
Ключові слова: обвинувач; адвокат-захисник; юридична психологія; тактико-криміналістичні засоби; прокурор
Цитувати
[1] Adler, A. (2013). The science of living. London: Routledge.
[2] Aina, O.A., & Anowu, A.E. (2023). Some pragmatic points of description of conducive questioning in courtroom interrogation. Journal of Universal Language, 24(2), 1-30. doi: 10.22425/jul.2023.24.2.1.
[3] Ansems, L.F., Bos, K., & Mak, E. (2024). Speaking of justice: A qualitative interview study on perceived procedural justice among defendants in Dutch criminal cases. Law & Society Review, 54(3), 643-679. doi: 10.1111/lasr.12499.
[4] Bandes, S.A., & Feigenson, N. (2020). Virtual trials: Necessity, invention, and the evolution of the courtroom. Buffalo Law Review, 68(5), 1275-1352.
[5] Case of R. v. Duffy. (1949). Retrieved from https://www.e-lawresources.co.uk/R-v-Duffy.php.
[6] Case of R. v. Evans. (2009). Retrieved from https://www.lawteacher.net/cases/r-v-evans.php.
[7] Case of R. v. Griffiths. (1995). Retrieved from https://vlex.co.uk/vid/r-v-griffiths-793135877.
[8] Clair, M. (2020). Privilege and punishment: How race and class matter in criminal court. Princeton: Princeton University Press.
[9] Cleary, H.M., & Bull, R. (2021). Contextual factors predict self-reported confession decision-making: A field study of suspects’ actual police interrogation experiences. Law and Human Behavior, 45(4), 310-323. doi: 10.1037/lhb0000459.
[10] Criminal Procedure Code of Ukraine. (2012, April). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text.
[11] Decision of the Court of Appeals of California, Fourth Appellate District, Division One in Case No. 15636 “People v. Hall”. (1984, May). Retrieved from https://law.justia.com/cases/california/court-of-appeal/3d/156/651.html.
[12] Decision of the Court of Criminal Appeal in Cases Nos. 1783; 1782 1649; 1691 1639; 1674 1847. (1965, April). Retrieved from https://ca.vlex.com/vid/r-v-kopyto-681274201.
[13] Decision of the Warren Court in Case No. 759 “Miranda v. Arizona”. (1966, Fenruary). Retrieved from https://www.oyez.org/cases/1965/759.
[14] Decision United States Court of Appeals for the D.C. Circuit in Case No. 16,306 “Case of Jenkins v. United States”. (1962, February). Retrieved from https://www.apa.org/about/offices/ogc/amicus/jenkins.
[15] Dehaghani, R., Fairclough, S., & Mergaerts, L. (2023). Vulnerability, the accused, and the criminal justice system: Multi-jurisdictional perspectives. London: Routledge.
[16] Drozd, V. (2020). Problematic issues of admissibility of evidence in court proceedings. Entrepreneurship, Business and Law, 8, 274-280. doi: 10.32849/2663-5313/2020.8.45.
[17] Elbers, N., Meijer, S., Becx, I.M., Schijns, A., & Akkermans, A. (2020). The role of victims’ lawyers in criminal proceedings in the Netherlands. European Journal of Criminology, 19(4), 830-848. doi: 10.1177/1477370820931851.
[18] Farinde, R.O, Oyedokun-Alli, W.A., & Iroegbu, O. (2021). Olanrewaju interrogation in Nigerian police-suspect discourse. Theory and Practice in Language Studies, 11(9), 975-982. doi: 10.17507/tpls.1109.01.
[19] Freeman, L., & Llorente, R.V. (2021). Finding the signal in the noise: International criminal evidence and procedure in the digital age. Journal of International Criminal Justice, 19(1), 163-188. doi: 10.1093/jicj/mqab023.
[20] Goodman-Delahunty, J., Martschuk, N., Hale, S.B., & Brandon, S.E. (2020). Interpreted police interviews: A review of contemporary research. In M. Miller & B. Bornstein (Eds.), Advances in psychology and law (pp. 83-136). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-54678-6_4.
[21] Grieshofer, T. (2023). Court forms as part of online courts: Elicitation and communication in the early stages of legal proceedings. International Journal for the Semiotics of Law, 36, 1843-1881. doi: 10.1007/s11196-023-09993-y.
[22] Hagsand, A.V., Kelly, C.E., Mindthoff, A., Evans, J.R., Compo, N.S., Karhu, J., & Huntley, R. (2023). The interrogator-suspect dynamic in custodial interrogations for high-stakes crimes in Sweden: An application of the interrogation taxonomy framework. Scandinavian Journal of Psychology, 64(3), 352-367. doi: 10.1111/sjop.12889.
[23] Havelka, I. (2024). Interpreting intercepted communication: From talk to evidence. Translation & Interpreting, 16(1), 17-37. doi: 10.12807/ti.116201.2024.a02.
[24] Haworth, K. (2020). Police interviews in the judicial process. In M. Coulthard, A. May & R. Sousa-Silva (Eds.), The Routledge Handbook of forensic linguistics (pp. 760-775). London: Routledge. doi: 10.4324/9780429030581.
[25] Hoffmann, J.L., Allen, R.J., Livingston, D.A., & Leipold, A.D. (2020). Comprehensive criminal procedure. New York: ASPEN.
[26] Judgment of the Supreme Court in Case No. 22732 “Case of R. v. Milgaard”. (1969, April). Retrieved from https://decisions.scc-csc.ca/scc-csc/scc-csc/en/item/864/index.do.
[27] Judgment of the Supreme Court in Case No. 29412 “R. v. Lyttle”. (2004, February). Retrieved from https://decisions.scc-csc.ca/scc-csc/scc-csc/en/item/2116/index.do.
[28] Judgment of the Supreme Court in Case No. 31558 “R. v. Singh”. (2007,). Retrieved from https://decisions.scc-csc.ca/scc-csc/scc-csc/en/item/2390/index.do.
[29] Kunst, M., Groot, G., Meester, J., & Doorn, J. (2021). The impact of victim impact statements on legal decisions in criminal proceedings: A systematic review of the literature across jurisdictions and decision types. Aggression and Violent Behavior, 56, article number 101512. doi: 10.1016/j.avb.2020.101512.
[30] Lvovsky, A. (2021). Rethinking police expertise. Yale Law Journal, 131(2), 370-381.
[31] Mason, R.D., & Mason, M. (2024). Reconsidering Miranda rights: Modeling strategic action during the invocation stage of a police interrogation. Rationality and Society, 36(1), 122-153. doi: 10.1177/10434631231194521.
[32] Monteoliva-García, E. (2020). The collaborative and selective nature of interpreting in police interviews with stand-by interpreting. Interpreting, 22(2), 262-287. doi: 10.1075/intp.00046.mon.
[33] Mosaka, T.B. (2023). A probative argument of intention. Journal of Criminal Law, 87(5-6), 329-343. doi: 10.1177/00220183231187610.
[34] Myroshnychenko, Yu.M. (2022). The influence of the features of judicial interrogation on the content of tactical means of its Optimisation. Analytical and Comparative Jurisprudence, 5, 356-359. doi: 10.24144/2788-6018.2022.05.66.
[35] Oldham, A. (2023). Justice Alito on criminal procedure. Harvard Journal of Law & Public Policy, 46, 779-799.
[36] Pereira, T., & Aldridge, M. (2023). ‘Show me what happened’: Low technology communication aids used in intermediary mediated police investigative interviews with vulnerable witnesses with an intellectual disability. The International Journal of Evidence & Proof, 27(1), 83-104. doi: 10.1177/13657127221140469.
[37] Rule 611. Mode and order of examining witnesses and presenting evidence. (2011). Retrieved from https://www.law.cornell.edu/rules/fre/rule_611.
[38] Rules & practice directions. (2023). Retrieved from https://www.justice.gov.uk/courts/procedure-rules/civil/rules.