Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена стрімким технологічним розвитком та цифровізацією, що трансформує звичну сферу надання державних послуг. З огляду на це, метою наукового-дослідної роботи постав порівняльно-правовий аналіз електронного урядування та процесів його формування як в Україні, так і в інших країнах світу. Дослідження також спрямоване на виокремлення переваг та недоліків серед закордонного досвіду впровадження електронного уряду. Методами, які були використані у роботі, постали наступні: історичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, метод юридичної герменевтики та метод індукції. Серед основних результатів доцільно виокремити з’ясування понятійного апарату, котрий є дотичним до тематики науково- дослідної роботи, зокрема поняття електронного уряду; дослідження історичного аспекту формування даного явища та його визначальних характеристик і особливостей. Також було проаналізовано основний нормативно- правовий акт у даній сфері на території України – Концепцію розвитку електронного урядування; а також нормативно-правові акти інших держав. У межах наукового дослідження також наводились і статистичні дані, котрі ілюструють розвиток електронного урядування в Україні протягом 2010-2022 років, а також розвиток даного інституту в інших країнах. Так, досліджено міжнародний досвід на прикладі таких країн, як Данія, Фінляндія та Південна Корея з дослідженням переваг та особливостей їхніх законодавчих та практичних рішень, реформ у даній сфері; на основі досвіду досліджуваних країн сформовано низку рекомендацій для української держави щодо формування та вдосконалення електронного урядування, процесів цифровізації, а також сфери надання державних електронних послуг. Результати науково-дослідної роботи можуть бути використані задля вдосконалення нормативно-правової бази та ефективного реформування сфери електронного уряду і процесу цифровізації сектору державних послуг
Ключові слова: цифровізація; діджиталізація; державні послуги; інформація; управління
Цитувати
[1] 
Adanbekova, Z., Omarova, A.B., Yermukhametova, S., Assanova, S., & Tynybekov, S. (2022). Features of an electronic transaction as evidence in court. Revista de Direito, Estado e Telecomunicacoes, 14(1), 98-112. doi: 10.26512/lstr. v14i1.40374.
[2] Agostino, D., Arnaboldi, M., & Lema, M.D. (2021). New development: COVID-19 as an accelerator of digital transformation in public service delivery. Public Money & Management, 41(1), 69-72. doi: 10.1080/09540962.2020.1764206.
[3] Al Mudawi, N., Beloff, N., & White, M. (2020). Issues and challenges: Cloud computing e-government in developing countries. International Journal of Advanced Computer Science and Applications, 11(4), 7-11. doi: 10.14569/IJACSA.2020.0110402.
[4] Androniceanu, A., & Georgescu, I. (2021). E-government in European countries, a comparative approach using the Principal Components Analysis. NISPAcee Journal of Public Administration and Policy, 14(2), 65-86. doi: 10.2478/nispa-2021-0015.
[5] Blikhar, V., Syrovackyi, V., Vinichuk, M., & Kashchuk, M. (2022). Institutional and legal basis of counteracting corruption: Experience of the European Union and Ukraine. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 2(43), 365-372. doi: 10.55643/fcaptp.2.43.2022.3757.
[6] Botrić, V., & Božić, L. (2021). The digital divide and E-government in European economies. Economic research – Ekonomska Istraživanja, 34(1), 2935-2955. doi: 10.1080/1331677X.2020.1863828.
[7] Choi, T., & Chandler, S.M. (2020). Knowledge vacuum: An organizational learning dynamic of how e-government innovations fail. Government Information Quarterly, 37(1), article number 101416. doi: 10.1016/j.giq.2019.101416.
[8] Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 649-P “On Approval of the Concept of the Development of E-government in Ukraine”. (2017, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/649-2017-%D1%80.
[9] Dhaoui, I. (2022). E-government for sustainable development: Evidence from MENA countries. Journal of the Knowledge Economy, 13(3), 2070-2099. doi: 10.1007/s13132-021-00791-0.
[10] Dias, G.P. (2020). Global e-government development: Besides the relative wealth of countries, do policies matter? Transforming Government: People, Process and Policy, 14(3), 381-400. doi: 10.1108/TG-12-2019-0125.
[11] Digital literacy of the population of Ukraine. (2023). Retrieved from https://osvita.diia.gov.ua/uploads/1/8800-ua_cifrova_ gramotnist_naselenna_ukraini_2023.pdf.
[12] Europe Internet Stats. Europe. (2022). Retrieved from https://www.internetworldstats.com/europa2.htm#ua.
[13] Fleron, B., Pries-Heje, J., & Baskerville, R. (2022). Becoming a most digitalized country: A history of digital organizational resilience in Denmark. Communications of the Association for Information Systems, 51. doi: 10.17705/1CAIS.05107.
[14] General Government Fiscal Plan for 2024-2027. (2023). Retrieved from https://julkaisut.valtioneuvosto.fi/bitstream/ handle/10024/165191/VM_2023_69.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
[15] Kanenberg-Sandul, O.K., & Formaniuk, V.V. (2021). Peculiarities of legal regulation of electronic government in the EU. In Collection of materials of the all-Ukrainian scientific and practical conference “Human rights – a priority of the modern state” (pp. 58- 463). Odesa: Helvetica.
[16] Kotelnikova, I. (2022). Features of the development of electronic services in the digital society. Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, 7(3), 107-113. doi: 10.36887/2415-8453-2022-3-15.
[17] Kulaga, I.V., Tkachenko, O.V., & Klivak, V.V. (2020). Comparative analysis of formation and development of electronic government in Ukraine and Estonia. Strategy of Economic Development of Ukraine, 46, 36-52. doi: 10.33111/sedu.2020.46.036.052.
[18] Law of Ukraine No. 3460-IX “On the State Budget of Ukraine for 2024”. (2023, November). Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/3460-20#Text.
[19] Limaj, E., Yaroshenko, O.M., Melnychuk, N.O., Moskalenko, O.V., & Chung, J.-K. (2023). The trauma of war: Implications for future generations in Ukraine (comparison with the Eastern European countries that were at war at the end of the 20th century). International Journal of Environmental Studies 81(1), 111-124. doi: 10.1080/00207233.2023.2267388.
[20] Lytras, M.D., & Şerban, A.C. (2020). E-government insights to smart cities research: European union (EU) study and the role of regulations. IEEE Access, 8, 65313-65326. doi: .1109/ACCESS.2020.2982737.
[21] MacLean, D., & Titah, R. (2022). A systematic literature review of empirical research on the impacts of e‐government: A public value perspective. Public Administration Review, 82(1), 23-38. doi: 10.1111/puar.13413.
[22] Malodia, S., Dhir, A., Mishra, M., & Bhatti, Z.A. (2021). Future of E-government: An integrated conceptual framework. Technological Forecasting and Social Change, 173, article number 121102. doi: 10.1016/j.techfore.2021.121102.
[23] Mazur, T., & Flogaitis, S. (2023). Electronic parliament as a factor of sustainable development: History and prospects. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 13(2), 19-29. doi: 10.56215/naia-chasopis/2.2023.19.
[24] Myeong, S., Kim, Y., & Ahn, M.J. (2021). Smart city strategies–technology push or culture pull? A case study exploration of Gimpo and Namyangju, South Korea. Smart Cities, 4(1), 41-53. doi: 10.3390/smartcities4010003.
[25] Päivärinta, T., Smolander, K., & Yli-Huumo, J. (2019). Towards stakeholder governance on large e-government platforms – A case of Suomi.Fi. In Proceedings of 10th Scandinavian conference on information systems. Retrieved from https://www.diva- portal.org/smash/get/diva2:1371869/FULLTEXT01.pdf.
[26] Park, C.H., & Kim, K. (2020). E-government as an anti-corruption tool: Panel data analysis across countries. International Review of Administrative Sciences, 86(4), 691-707. doi: 10.1177/0020852318822055.
[27] Petko, S. (2022). Digital breakthrough of the Republic of Korea in the public administration sphere. Economy and Society, 42. doi: 10.32782/2524-0072/2022-42-47.
[28] Politanskyi, V.S. (2020). Foreign experience of the functioning of the electronic government system. In Materials of the International scientific and practical conference “Actual problems of legal science and practice in the 21 century” (pp. 58-61). Rivne: Helvetica.
[29] Slezák, J. (2023). Classification of European Union countries in the context of E-government: A cluster analysis. Acta Academica Karviniensia, 23(2), article number 59. doi: 10.25142/aak.2023.015.
[30] Slynko, M., & Nefedov, O. (2023). Innovative development of Ukraine withing the framework of the association agreement with the European Union. Economic Bulletin of Cherkasy State Technological University, 23(2), 31-42. doi: 10.24025/2306- 4420.69.2023.288382.
[31] Solovyh, V.P., & Solovyh, E.M. (2023). Electronic government as a modern model of public administration. In Materials of the scientific and practical conference “Public administration: Ukrainian dimension” (pp. 141-147). Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University.
[32] Sopilko, I.M., & Sai, R.E. (2020). E-governance as an element of E-democracy in Ukraine. Scientific Works of National Aviation University. Series: Law Journal “Air and Space Law”, 2(55), 102-107. doi: 10.18372/2307-9061.55.14781.
[33] Sungurova, S.R. (2022). Types of cybernetic attacks of the Russian Federation and their socio-political consequences for Ukraine. Regional Studios, 28, 88-91. doi: 10.32782/2663-6170/2022.28.16.
[34] 
Svoren, R. (2023). Regulatory and legal regulation of public-private partnership in Ukraine. Democratic Governance, 2(32), 103- 113. doi: 10.23939/dg2023.02.103.
[35] Trotsyk, S.V., Kurylo, O.V., & Nikolayenko, V.L. (2023). Digital inequality in distance education. In Proceedings of XVIII International scientific and practical conference “Theoretical and applied aspects of the development of science” (pp. 395-403). Bilbao: ISG.
[36] Twizeyimana, J.D., & Andersson, A. (2019). The public value of E-Government – A literature review. Government Information Quarterly, 36(2), 167-178. doi: 10.1016/j.giq.2019.01.001.
[37] UN E-Government Knowledgebase. (2022). Retrieved from https://publicadministration.un.org/egovkb/Data-Center.
[38] Väänänen, N. (2021). The digital transition of social security in Finland. Frontrunner experiencing headwinds? Ubezpieczenia Społeczne. Teoria i Praktyka, 4, 71-86. doi: 10.5604/01.3001.0015.5251.
[39] Von Haldenwang, C. (2004). Electronic government (E-government) and development. The European Journal of Development Research, 16, 417-432. doi: 10.1080/0957881042000220886.
[40] Yasir, A., Hu, X., Ahmad, M., Rauf, A., Shi, J., & Ali Nasir, S. (2020). Modeling impact of word of mouth and E-government on online social presence during COVID-19 outbreak: A multi-mediation approach. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(8), article number 2954. doi: 10.3390/ijerph17082954.
[41] Yera, A., Arbelaitz, O., Jauregui, O., & Muguerza, J. (2020). Characterization of E-government adoption in Europe. PLoS ONE, 15(4), article number e0231585. doi: 10.1371/journal.pone.0231585.