Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Стрімкий розвиток та диференціація міжнародного співтовариства в останні роки стає не лише рушієм прогресу, але й причиною розбалансування владних впливів, оскільки зовнішньополітична ідентичність держави залежить не лише від обраних напрямків зовнішньої політики, але і від співвідношення поглядів на них політичних еліт та суспільства. Метою цього дослідження був аналіз висвітлення в науковій літературі проблем, пов’язаних з правовими засадами, на яких ґрунтується зовнішньополітична ідентичність держав в міжнародних відносинах. Як методологічну основу цього дослідження було застосовано евристичний метод, методи аналізу та синтезу, методи узагальнення та абстрагування. В ході проведеного дослідження було з’ясовано, що в сучасних дослідженнях зовнішньополітичну ідентичність суверенної держави на міжнародній арені розуміють в контексті її залежності від особливостей політичних процесів всередині держави, а також від культурної ідентифікації її етносу. Саме ці категорії є ознаками ідентичності держави у міжнародній політиці, а також забезпечують стабільність сприйняття цієї держави іншими суб’єктами міжнародних відносин. Одним із найважливіших завдань для становлення та збереження зовнішньополітичної ідентичності держави дослідники відзначають зменшення тиску політичних еліт на відносини державної влади та народу, а також забезпечення підтримки населенням держави її зовнішньополітичного курсу на міжнародній арені. На сьогодні в Україні відсутні механізми, що допомогли б усунути такі негативні політичні впливи, тому було створено систему причинно-наслідкових зв’язків для трансформації пріоритетів сталого розвитку діяльності держави в цьому напрямку. Практичне значення цього дослідження полягає у тому, що були розроблені рекомендації щодо створення умов та усунення внутрішніх і зовнішніх загроз у сфері міжнародних відносин з метою забезпечення зовнішньополітичної ідентичності із можливістю подальшого їх застосування у зовнішній політиці держави
Ключові слова: суверенітет; зовнішня політика; владний вплив; національний інтерес; суб’єктність
Цитувати
[1] Adler-Nissen, R., & Zarakol, A. (2021). Struggles for recognition: The liberal international order and the merger of its discontents. International Organization, 75(2), 611-634. doi: 10.1017/S0020818320000454.
[2] Bakalinska, O., Honcharenko, O., Kаptsova, T., & Babadzhanian, H. (2022). Advocacy of competition in the world and Ukraine: Comparative characteristics. Access to Justice in Eastern Europe, 4(16), 145-158. doi: 10.33327/AJEE-18-5.4-n000428.
[3] Bhat, R.M., & Rajeshwari, R. (2022). Diasporic culture and international relations – A historical study. In International conference on health science, green economics, educational review and technology (pp. 41-46). London: UNEFA.
[4] Borodina, O., Burdonos, L., Stetsenko, V., & Kovtun, O. (2022). Sustainable development management factors in the regional economy of Ukraine. Economics. Ecology. Socium, 6(4), 14-26. doi: 10.31520/2616-7107/2022.6.4-2.
[5] Burchill, S., Linklater, A., Donnelly, J., Nardin, T., Paterson, M., Reus-Smit, C., & Sajed, A. (2022). Theories of international relations. London: Bloomsbury Publishing.
[6] Chmyr, Y., Moshnin, A., Tsymbal, B., Shchokin, R., & Balashov, A. (2023). Societal content and main determinants of “National Security” phenomenon in the information and communication context. In Contributions to political science (pp. 25-41). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-33724-6_2.
[7] Communication from the Commission to the European Parliament and the Council No. COM/2023/140 final “Temporary Protection for those Fleeing Russia’s War of Aggression Against Ukraine: One Year on”. (2023, March). Retrieved from https:// eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2023%3A140%3AFIN.
[8] Destradi, S., Cadier, D., & Plagemann, J. (2021). Populism and foreign policy: A research agenda (Introduction). Comparative European Politics, 19(6), 663-682. doi: 10.1057/s41295-021-00255-4.
[9] Dmytrenko, O. (2024). Specific regional features of modern euroscepticism: A comparative analysis. Foreign Affairs, 34(2), 52- 61. doi: 10.46493/2663-2675.34(2).2024.52.
[10] Goncharenko, M., Holovnia, Y., Svitlyshyna, I., Stativka, N., & Kuzmenko, K. (2023). The role of public regulation in the development of the national economy of Ukraine and the achievement of sustainable development goals in the war and post- war period. Review of Economics and Finance, 21, 923-931.
[11] Govaere, I. (2022). Promoting the rule of law in EU external relations: A conceptual framework. COLEUROPE.EU. Retrieved from https://www.coleurope.eu/sites/default/files/research-paper/Research_Paper_3_2022_Inge_Govaere.pdf.
[12] Gries, P., & Yam, P. (2020). Ideology and international relations. Current Opinion in Behavioral Sciences, 34, 135-141. doi: 10.1016/j.cobeha.2020.03.006.
[13] Guimarães, F., & Silva, I. (2021). Far-right populism and foreign policy identity: Jair Bolsonaro’s ultra-conservatism and the new politics of alignment. International Affairs, 97(2), 345-363. doi: 10.1093/ia/iiaa220.
[14] Guzzini, S. (2022). “Vision of itself” in foreign policy analysis: from the role of ideas to identity and recognition. Teoria Polityki, 6, 33-57.
[15] Hadfield, A., & Whitman, R.G. (2023). The diplomacy of “Global Britain”: Settling, safeguarding and seeking status. International Politics. doi: 10.1057/s41311-023-00489-x.
[16] Hagström, L., & Gustafsson, K. (2015). Japan and identity change: Why it matters in international relations. The Pacific Review, 28(1), 1-22. doi: 10.1080/09512748.2014.969298.
[17] Harbitz, M., & Hubbard, D. (2021). Constructing the foundations for legal identity in post-conflict settings. International Development Research Centre. Auburn: International Development Research Centre.
[18] Hill, C., Smith, M., & Vanhoonacker, S. (2023). International relations and the European Union. Oxford: Oxford University Press.
[19] Hubeladze, I. (2023). Community identity in the conditions of interstate military-political confrontation: Conceptualization of the concept. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 51(54), 4-10. doi: 10.61727/sssppj/1.2023.04.
[20] Isroilovich, I.M. (2020). Philosophical ideas and views of national culture in the condition of globalization. Palarch’s Journal of Archaeology of Egypt/Egyptology, 17(7), 14289-14295.
[21] Joseph, J. (2023). State, society and environmental security in international relations theory. Fudan Journal of the Humanities and Social Sciences, 16(2), 171-190. doi: 10.1007/s40647-022-00363-9.
[22] Kakachia, K., & Minesashvili, S. (2015). Identity politics: Exploring Georgian foreign policy behavior. Journal of Eurasian Studies, 6(2), 171-180. doi: 10.1016/j.euras.2015.04.002.
[23] Karamyshev, D.V. (2019). Global development index as indicator of global governance: Integrated assessment of OECD member countries development. Public Policy and Administration, 18(4), 377-394. doi: 10.13165/VPA-19-18-4-01.
[24] Kesgin, B. (2020). Identity, domestic politics, and foreign policy. International Studies Review, 23(2), 443-444. doi: 10.1093/isr/ viaa079.
[25] Kibrik, R. (2021). The state of concept: A new analytical tool for political research. International Relations, 35(4), 593-612. doi: 10.1177/00471178211021477.
[26] Kortukova, T., Kolosovskyi, Y., Korolchuk, O.L., Shchokin, R., & Volkov, A.S. (2023). Peculiarities of the legal regulation of temporary protection in the European Union in the context of the aggressive war of the Russian federation against Ukraine. International Journal for the Semiotics of Law, 36(2), 667-678. doi: 10.1007/s11196-022-09945-y.
[27] Krickel-Choi, N.C. (2021). State personhood and ontological security as a framework of existence: Moving beyond identity, discovering sovereignty. Cambridge Review of International Affairs, 37(1), 3-21. doi: 10.1080/09557571.2022.2108761.
[28] Kuah, A. (2003). Sovereignty and the politics of identity in international relations. Working Paper, 48.
[29] Kuzmenko, O., Ryndiuk, V., Kozhura, L., Chorna, V., & Tytykalo, R. (2023). Legal aspects of temporary protection for Ukrainians in the member states of the European Union. Juridical Tribune, 13(2), 224-240. doi: 10.24818/TBJ/2023/13/2.04.
[30] Lake, D.A., Martin, L.L., & Risse, T. (2021). Challenges to the liberal order: Reflections on international organization. International Organization, 75(2), 225-257. doi: 10.1017/S0020818320000636.
[31] Latynin, M., Pastukh, K., Tarasenko, D., Shevchenkо, S., & Munko, A. (2021). Public administration in the economic sphere of Ukraine: Strategic approach. Estudios de Economía Aplicada, 39(5). doi: 10.25115/eea.v39i5.4967.
[32] Lebow, R.N. (2022). International relations theory and the Ukrainian war. Analyse & Kritik, 44(1), 111-135. doi: 10.1515/auk- 2022-2021.
[33] Matiiek, O. (2021). Foreign identity as a supranational construct and prerequisite of Ukrainian integration project. Scientific Notes, 2(76), 223-240.
[34] 
Mukminto, E., & Wahanisa, R. (2022). Identity politics and local regulations: A critique of ideology on local regulations in the post-new order. Nurani Hukum: Jurnal Ilmu Hukum, 4(2), 47-60. doi: 10.51825/nhk.v4i2.12317.
[35] Oldak, L. (2023). State regulation of transborder cooperation at the regional level. Democratic Governance, 1(31), 212-219. doi: 10.23939/dg2023.01.212.
[36] Pajo, M., & Sallova, D. (2022). Legal framework of the identity policy of the international community in post-war Kosovo – A historical overview, 4. doi: 10.33327/AJEE-18-6.4-r000408.
[37] Ponte, A.D. (2021). The influence of foreign elite rhetoric: National identity, emotions, and attitudes toward austerity. European Union Politics, 22(1), 155-178. doi: 10.1177/1465116520966653.
[38] Ranta, R., & Ichijo, A. (2022). Food, national identity and nationalism: From everyday to global politics. Berlin: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-07834-7.
[39] Saunders, E.N. (2022). Elites in the making and breaking of foreign policy. Annual Review of Political Science, 25, 219-240. doi: 10.1146/annurev-polisci-041719-103330.
[40] Schneider, V., & Werle, R. (2023). International regime or corporate actor? The European Community in telecommunications policy. In K. Dyson & P. Humphreys (Eds.), The political economy of communications (pp. 77-106). London: Routledge.
[41] Sraieb, M.M. (2016). What is behind foreign aid ineffectiveness? Reflets et Perspectives de la Vie Economique, 55(2), 61-73. doi: 10.3917/rpve.552.0061.
[42] Umar, A. (2023). The rise of the Asian middle powers: Indonesia’s conceptions of international order. International Affairs, 99(4), 1459-1476. doi: 10.1093/ia/iiad167.
[43] Valbjørn, M. (2023). Approaching sectarian identity politics and Middle East international relations in the first post-Arab uprisings decade − A stocktaking. Retrieved from https://www.iemed.org/publication/approaching-sectarian-identity-politics-and- middle-east-international-relations-in-the-first-post-arab-uprisings-decade-%e2%88%92-a-stocktaking/.
[44] Webber, М. (2023). Identity, status and role in UK foreign policy: Brexit and beyond. International Politics. doi: 10.1057/ s41311-023-00482-4.
[45] Whytock, C. (2018). From international law and international relations to law and world politics. Oxford Research Encyclopedia of Politics: The Politics of Law and the Judiciary. doi: 10.1093/acrefore/9780190228637.013.94.
[46] Wolff, S., & Liñeira, R. (2023). From the treaty of Rome to Brexit: A historiographical discourse of British influence on EU politics and economics. European Chronicle, 8(1), 16-27. doi: 10.59430/euch/1.2023.16.
[47] Yapp, M. (2024). Language, religion and political identity: A general framework. In Political identity in South Asia (pp. 4-38). London: Routledge.