Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Станом на 2024 рік існує необхідність у координації загальноприйнятих стандартів щодо юридичної відповідальності за анонімні наклепи у віртуальному просторі Інтернету та в ЗМІ, оскільки це стає актуальним у контексті швидкого технологічного розвитку та цифрової трансформації. Тому мета цього дослідження полягала у виявленні найпоширеніших та ефективних підходів до притягнення до відповідальності за поширення недостовірної інформації у віртуальному просторі Інтернету та ЗМІ. Для досягнення даної мети застосовувалися різноманітні методи наукового та юридичного характеру, зокрема: порівняння, прогнозування, узагальнення, системного аналізу, формально-юридичний, формально-логічний та інші. Проаналізовано спірні аспекти, пов’язані з захистом індивідуальної гідності, честі та комерційної репутації фізичних осіб у контексті Інтернету, охоплюючи основи виникнення правових зв’язків у даній області та практичні виклики, з якими стикаються особи, які прагнуть захистити свої права на гідність та комерційну репутацію, порушені через поширення в мережі інформації, що розглядається як необ’єктивна чи неточна. Виявлено, що більшість національних судів сьогодні відхиляють позовні вимоги, спрямовані на захист приватності в Інтернеті, і не визнають розповсюджену через цей канал інформацію як недостовірну, не вимагаючи її спростування. У роботі розроблені та аргументовані рекомендації, які можуть бути реалізовані на практиці для притягнення осіб до юридичної відповідальності за неправдиву інформацію, поширену анонімно в мережі Інтернет і ЗМІ. Запропоновано практичні способи, які можуть бути використані для здійснення правового впливу на осіб, які здійснюють анонімні наклепи у мережі Інтернет та ЗМІ
Ключові слова: поширення недостовірної інформації; приниження честі та гідності; захист ділової репутації; дезінформація в Інтернеті; достовірність інформації
Цитувати
[1] Akrami, K., Ghafari, H., & Rostami, V. (2021). Censorship in the media: Freedom versus responsibility with emphasis on the United States legal system. Public Law Studies Quarterly, 52(3), 1319-1340. doi: 10.22059/jplsq.2021.299084.2354.
[2] Al-Zoubi, M. (2023). Crimes of electronic defamation, libel, and slander under Jordanian cybercrimes law. International Review of Law, 12(1), 267-284. doi: 10.29117/irl.2023.0260.
[3] Arbatman, L., & Villasenor, J. (2022). Anonymous expression and “unmasking” in civil and criminal proceedings. Minnesota Journal of Law, Science & Technology, 23(1), 77-130.
[4] Banjo, A.O., & Dokunmu, O.O. (2023). Implications of application of the law of defamation in social media. Timbou-African Academic International Journal of Social Science Research and Anthropology, 12(6), 181-188.
[5] Bevz, S., & Samchynska, O. (2021). Application of article 173-1 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 2(115), 50-60. doi: 10.31733/2078-3566-2021-6-50-60.
[6] Blikhar, M. (2023). Legal basis of protection of personal data on the Internet. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Jurisprudence, 62, 20-24. doi: 10.32841/2307-1745.2023.62.4.
[7] Čelofiga, A.K., & Tomažič, T. (2023). Anonymous media sources & sentiments: A case study of Slovenian newspapers. Heliyon, 9(12), article number e22934. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e22934.
[8] Chaudhary, N. (2023). Examining the legal boundaries of online anonymity. White Black Legal Law Journal, 2(15), article number 18.
[9] Civil Code of Ukraine. (2003, January). Retrieved from http://teplydim.com.ua/static/storage/filesfiles/Civil%20Code_Eng. pdf.
[10] Code of Ukraine on Administrative Offenses. (1984, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731- 10#Text.
[11] Communications Act. (1934, June). Retrieved from: https://transition.fcc.gov/Reports/1934new.pdf.
[12] Constitution of Ukraine. (1996, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
[13] Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. (1950, November). Retrieved from https://www. echr.coe.int/documents/d/echr/Convention_ENG.
[14] Decision of the Frankivsk District Court of Lviv in the Case No. 465/1964/23. (2023, June). Retrieved from https://reyestr. court.gov.ua/Review/111542290.
[15] Decision of the New York State Supreme Court in the Case “Stratton Oakmont v. Prodigy”. (1995, May). Retrieved from https://www.dmlp.org/threats/stratton-oakmont-v-prodigy.
[16] Decision of the Sviatoshynskyi District Court of Kyiv in the Case No. 759/769/23. (2023, June). Retrieved from https://reyestr. court.gov.ua/Review/112103455.
[17] Decision of the Zvenyhorod District Court of Cherkasy Region. in the Case No. 694/1379/22 . (2023, February). Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/109038927.
[18] Department for Digital, Culture, Media & Sport. (2022). Abuse and anonymity. Retrieved from https://assets.publishing.service. gov.uk/media/639730d78fa8f553092e67d0/Report_into_the_Connection_between_Abuse_and_Anonymity.pdf.
[19] Indriasari, D.T., & Karman, K. (2023). Privacy, confidentiality, and data protection: Ethical considerations in the use of the Internet. International Journal Islamic Education, Research and Multiclturalism, 5(2), 431-450. doi: 10.47006/ijierm.v5i2.239.
[20] Jain, A.K., Sahoo, S.R., & Kaubiyal, J. (2021). Online social networks security and privacy: Comprehensive review and analysis. Complex & Intelligent Systems, 7(5), 2157-2177. doi: 10.1007/s40747-021-00409-7.
[21] Kukh, O.M., & Lukh, A.M. (2021). Methods of information culture in the formation of critical thinking in the fight against negative content of the internet network. Collection of Scientific papers Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. Pedagogical Series, 27, 160-164. doi: 10.32626/2307-4507.2021-27.160-164.
[22] Kurniawan, I.D., & Kristiyadi, K. (2022). Criminal sanctions against the performers of damage through social media. Bullet: Journal of Multidisciplinary Science, 1(3), 352-356.
[23] Lee, G., & Soonah, A. (2022). Anonymity and gender effects on online trolling and cybervictimization. Journal of Cybersecurity Education, Research and Practice, 2023(1), article number 5. doi: 10.32727/8.2023.14.
[24] Lincoln, K., Vong, A., & Quinn, K. (2022). The role of defamation in Australia: Developments in the legal and regulatory landscape continue to shape the approach to online content. Internet Law Bulletin, 25(2), 18-21.
[25] Onyshchenko, S., Burbii, A., Boikov, A., Riabiy, S., & Korniiko, S. (2023). Personal data protection on the internet under martial law: The case of Ukraine. Amazonia Investiga, 12(69), 204-215. doi: 10.34069/AI/2023.69.09.18.
[26] Pakhnin, M. (2023). Criminological protection of the media: Phenomenology and mechanism of provision. Kharkiv: Kharkiv National University of Internal Affairs.
[27] Qu, R. (2023). Identification and countermeasures of network defamation crime: Present situation, supervision status, and criminal applications. International Journal of Law and Politics Studies, 5(5), 43-48. doi: 10.32996/ijlps.2023.5.5.6.
[28] Resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine No. 1 “On Judicial Practice in Cases on Protection of Dignity and Honour of an Individual and Business Reputation of an Individual and Legal Entity”. (2009, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text.
[29] Romanova, V., Nikitin, Y., Vozniuk, N., Sverdlyk, Z., Boichuk, N., & Kunderevych, O. (2021). Responsibility for dissemination of inaccurate information on the Internet. International Journal of Computer Science and Network Security, 21(8), 137-140. doi: 10.22937/IJCSNS.2021.21.8.18.
[30] Shimizu, H. (2023). Reform of procedure about civil remedies for victims of slander on the Internet in Japan. Japanese Society and Culture, 5, 25-44.
[31] Wang, L. (2022). The civil law protection of Internet privacy. International Journal of Education and Humanities, 6(1), 170-175. doi: 10.54097/ijeh.v6i1.3086.