Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Актуальність дослідження зумовлено розвитком цифрової сфери, що тягне за собою збільшення кількості кіберзлочинів та кібератак, які становлять загрозу безпеці людей та організацій і можуть призвести до тяжких наслідків. Дослідження має на меті дослідити, як формуються та розвиваються кібертехнології, а також як вони використовуються у сфері захисту держави в Україні та деяких країнах Європейського Союзу, а саме Німеччині, Франції, Великій Британії та Індонезії. У процесі дослідження використано структурно-функціональний та діалектичний методи, метод синтезу, логічного та порівняльного аналізу, метод узагальнення. Установлено, що кібертехнології набувають усе більшого розвитку як у світі, так і в Україні, а кіберзброю за ефективністю та негативними питання кіберзахисту – один з головних викликів сучасності.наслідками прирівнюють до методів масового ураження. Обґрунтовано позицію, що Зазначено, що Україні необхідно запозичити міжнародний досвід для успішного формування політики та створення власної правової та організаційної бази кібербезпеки. Виснувано, що, використовуючи досвід інших країн, українські фахівці зможуть удосконалювати свої технології та стратегії, зміцнювати захист в інформаційному просторі, розробляти нові передові системи захисту. Підкреслено важливість Національного координаційного центру кібербезпеки. Робота органу зосереджена на забезпеченні координації діяльності суб’єктів національної безпеки та оборони України щодо реалізації стратегії кібербезпеки в державі та на підвищенні ефективності системи державного управління у формуванні та реалізації державної політики у сфері кібербезпеки. Дослідження має практичне значення, оскільки всі теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть використати законодавці та інші фахівці для вдосконалення системи правових гарантій кібербезпеки у сфері оборони держави
Ключові слова: віртуальний простір; цифровий розвиток; комп’ютерні атаки; інформаційні війни; національна безпека
Цитувати
[1] Arquilla, J., & Ronfeldt, D. (1997). Cyberwar is coming! In J. Arquilla, & D. Ronfeldt (Eds.), Athena’s Camp: Preparing for conflict in the information age (pp. 23-60). Santa Monica: RAND Corporation.
[2] Biliuha, A.D. (2021). Cyber weapons: Modern threats to national security and countermeasures. Science and Defense, 2, 42-49. doi: 10.33099/2618-1614-2021-15-2-42-49.
[3] Cao, J., Ding, D., Liu, J., Tian, E., Hu, S., & Xie, X. (2021). Hybrid-triggered-based security controller design for networked control system under multiple cyber attacks. Information Sciences, 548, 69-84. doi: 10.1016/j.ins.2020.09.046.
[4] Chernysh, Yu.O., Maltseva, I.R., & Shtonda, R.M. (2023). Cyber protection in organizations of various spheres of activity. In General scientific approaches to knowledge in the different sciences: Proceedings of the XV International scientific and practical conference (pp. 17-19). Vilnius: InterSci.
[5] Collins, S., & McCombie, S. (2012). Stuxnet: The emergence of a new cyber weapon and its implications. Journal of Policing, Intelligence and Counter Terrorism, 7(1), 80-91. doi: 10.1080/18335330.2012.653198.
[6] Condruţ, C. (2023). Comparative analysis of strategic cyber security focus areas – United Kingdom, Estonia, Romania. Romanian Intelligence Studies Review, 29, 33-61.
[7] Darwish, A., & Romaniuk, S.N. (2021). Cyber security in the French Republic. In S.N. Romaniuk, & M. Manjikian (Eds.), Routledge companion to global cyber-security strategy (pp. 62-72). London: Routledge. doi: 10.4324/9780429399718-7.
[8] Górka, M. (2023). A definitional framework for cyber warfare. The Ukrainian aspect. Polish Political Science Yearbook, 51. doi: 10.15804/ppsy202272.
[9] Horun, O. (2023). The foreign experience of legal security and features of the creation of cybertroops on the example of some NATO states. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Jurisprudence, 64, 33-37. doi: 10.32841/2307- 1745.2023.64.7.
[10] Inggarwati, M.P., Celia, O., & Arthanti, B.D. (2020). Online single submission for cyber defense and security in Indonesia. Lex Scientia Law Review, 4(1), 83-95. doi: 10.15294/lesrev.v4i1.37709.
[11] Klimburg, A. (Ed.). (2012). National cyber security. Framework manual. Tallinn: NATO CCD COE Publications.
[12] Kohut, Yu. (2020). Legal fundamentals of the formation and development of the state system of cyber-security in Ukraine. Entrepreneurship, Economy and Law, 12, 170-174. doi: 10.32849/2663-5313/2020.12.29.
[13] Kovács, L. (2018). National cyber security as the cornerstone of national security. Land Forces Academy Review, 23(2), 113-120. doi: 10.2478/raft-2018-0013.
[14] Lallie, H.S., Shepherd, L.A., Nurse, J.R., Erola, A., Epiphaniou, G., Maple, C., & Bellekens, X. (2021). Cyber security in the age of COVID-19: A timeline and analysis of cyber-crime and cyber-attacks during the pandemic. Computers & Security, 105, article number 102248. doi: 10.1016/j.cose.2021.102248.
[15] Law of Ukraine No. 2163-VIII “On the Basic Principles of Cybersecurity in Ukraine”. (2017, October). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text.
[16] Li, Y., & Liu, Q. (2021). A comprehensive review study of cyber-attacks and cyber security; Emerging trends and recent developments. Energy Reports, 7, 8176-8186. doi: 10.1016/j.egyr.2021.08.126.
[17] Pekhnik, A.V., & Zavgorodnya, Yu.V. (2021). Modern threats of cyber technologies in political process. Actual Problems of Politics, 68, 76-82. doi: 10.32837/app.v0i68.1293.
[18] Putra, L.B.S., & Sutanto, R. (2022). Formation of cyber forces for encounter modern warfare and cyber warfare. International Journal of Research and Innovation in Social Science, 6(8), 149-152.
[19] Rid, T., & McBurney, P. (2012). Cyber-weapons. The RUSI Journal, 157(1), 6-13. doi: 10.1080/03071847.2012.664354.
[20] Samchuk, L.S., & Nastachenko, D.V. (2023). Cyberspace as a result of virtualization. In V.P. Diachuk (Ed.), Searching for the new meanings of the polycultural world. Post-war dialogue of cultures: Materials of the international scientific and practical conference (pp. 115-117). Kyiv: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts.
[21] Schallbruch, M., & Skierka, I. (2018). Cybersecurity in Germany. Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-90014-8.
[22] Sopilko, I., & Rapatska, L. (2023). Social-legal foundations of information security of the state, society and individual in Ukraine. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 28(1), 44-54. doi: 10.56215/naia-herald/1.2023.44.
[23] Trofymenko, O., Prokop, Yu., Loginova, N., & Zadereyko, O. (2019). Cybersecurity of Ukraine: Analysis of the current situation. Ukrainian Information Security Research Journal, 21(3), 150-157. doi: 10.18372/2410-7840.21.13951.
[24] Veselova, L.Yu. (2021). Administrative-legal bases of cyber security in the context of hybrid war. (Doctoral thesis, Odesa State University of Internal Affairs, Odesa, Ukraine).
[25] Zhaborynska, I. (2018). Cyber wars and cyber technologies, their role in politics. In T.V. Honcharuk (Ed.), Sociocultural and political priorities of the Ukrainian nation in the conditions of globalization (pp. 491-493). Ternopil: Ternopil National Economic University.