Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Управління громадською думкою відображається у виваженому підході до інформаційної політики країни, за якого раціоналістичний світогляд суспільства сприяє соціальному, економічному та політичному розвитку цінностей держави. Формування політичної свідомості особистості відбувається під впливом інформаційного простору, у якому вона живе, що зумовлює актуальність дослідження питання управління та визначення дезінформації на етапі стрімкої диджиталізації суспільства. Тому метою дослідження стало визначення специфіки розвитку моделей політичної поведінки та свідомості особистості в процесі формування громадської позиції в контексті соціально-психологічних, інформаційних та політичних детермінант. Основою теоретико-методологічного підходу в цьому дослідженні стало поєднання якісних методів системного аналізу специфіки психологічних чинників формування політичних поглядів та суспільної поведінки, а також контент-аналізу протидії дезінформації на сучасному етапі розвитку суспільства. Крім того, було проведено кілька опитувань щодо поглядів та сприйняття населенням інформації в медіапросторі країни. У статті також представлені дані, які відображають питання психологічного феномену суспільства, зокрема політичних суджень, настроїв, потреб і мотивів людей, які є результатом суспільно-політичних відносин і реалізуються в певній політичній поведінці та діях як окремої людини, так і суспільства загалом. У статті розглядаються питання протидії дезінформації в цифровому просторі держави та шляхи підвищення інформаційної грамотності населення. Результати дослідження мають практичну цінність для освітніх, соціальних та психологічних організацій, які безпосередньо впливають на формування правомірної поведінки та свідомого ставлення до інформаційних процесів у цифровому просторі.
Ключові слова: інфодемія; громадська думка; абсентеїзм; соціальна відповідальність; електоральна поведінка
Цитувати
[1] A test to determine the level of media literacy. (2023). Retrieved from https://onlinetestpad.com/ua/testview/213929-perevir-riven-mediagramotnosti.
[2] Ali, A., Raza, A.A., & Qazi, I.A. (2023). Validated digital literacy measures for populations with low levels of internet experiences. Development Engineering, 8, article number 100107. doi: 10.1016/j.deveng.2023.100107.
[3] Barandiarán, X., Unceta, A., & Peña, S. (2020). Political communication in times of new political culture. Computational Methods in Communication, 18(1), 256-281. doi: 10.7195/ri14.v18i1.1382.
[4] Berg, S., Staemmler, D., & Thiel, T. (2022). Political theory of the digital constellation. Journal of Political Science, 32, 251-265. doi: 10.1007/s41358-022-00324-4.
[5] Blais, J., Chen, P.G., & Pruysers, S. (2021). Editorial: Political psychology: The role of personality in politics. Frontiers in Political Science, 3, article number 737790. doi: 10.3389/fpos.2021.737790.
[6] Bonafé-Pontes, A., Couto, C., Kakinohana, R., Travain, M., Schimidt, L., & Pilati, R. (2021). COVID-19 as infodemic: The impact of political orientation and open-mindedness on the discernment of misinformation in WhatsApp. Judgment and Decision Making, 16(6), 1575-1596. doi: 10.1017/S193029750000855X.
[7] Bundy, A. (2002). Growing the community of the informed: Information literacy – a global issue. Australian Academic & Research Libraries, 33(3), 125-134. doi: 10.1080/00048623.2002.10755193.
[8] Carriere, K.R. (2022). Moving toward a cultural political psychology. In Psychology in policy (pp. 1-19). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-07619-0_1.
[9] Code of Ukraine on Administrative Offenses. (2023, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text.
[10] Criminal Code of Ukraine. (2023, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/2341-14#Text.
[11] Cyberspace Solarium Commission. (2021). Countering disinformation in the United States. Retrieved from https://www.solarium.gov/public-communications/disinformation-white-paper#h.imdbr3rghzb0.
[12] Dash, S., Parray, A.A., De Freitas, L., Mithu, M.I.H., Rahman, M.M., Ramasamy, A., & Pandya, A.K. (2021). Combating the COVID-19 infodemic: A three-level approach for low and middle-income countries. BMJ Global Health, 6(1), article number e004671. doi: 10.1136/bmjgh-2020-004671.
[13] Davies, P.J. (2022). The media and politics. In G. Peele, B.E. Cain, J. Herbert, & A. Wroe (Eds.), Developments in American politics 9 (pp. 101-116). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-89740-6_7.
[14] Department for Digital, Culture, Media & Sport, & Dinenage, C. (2021). Minister launches new strategy to fight online disinformation. Retrieved from https://www.gov.uk/government/news/minister-launches-new-strategy-to-fight-online-disinformation.
[15] Doskach, S., & Kostyk, L. (2021). Technologies of informative and manipulative influence on socio-political consciousness and behavior of modern youth. Science and Education, 2, 27-33. doi: 10.24195/2414-4665-2021-2-4.
[16] Dussutour, C. (2021). French Ministry of Foreign Affairs launches open source toolbox to fight disinformation. European Commission. Retrieved from https://joinup.ec.europa.eu/collection/open-source-observatory-osor/news/disinfo-open-toolbox-fight-disinformation.
[17] Fossum, J.E. (2023). The context of fake news, disinformation, and manipulation. In M. Conrad, G. Hálfdanarson, A. Michailidou, C. Galpin, & N. Pyrhönen (Eds.), Europe in the age of post-truth politics: Populism, disinformation and the public sphere (pp. 31-52). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-031-13694-8_3.
[18] Golovatyy, M.F. (2006). Political psychology: Tutorial for students of higher educational institutions. Kyiv: Interregional Academy of Personnel Management.
[19] Gorton, W.A. (2016). Manipulating citizens: How political campaigns’ use of behavioral social science harms democracy. New Political Science, 38(1), 61-80. doi: 10.1080/07393148.2015.1125119.
[20] Gross, J. (2023). How Finland is teaching a generation to spot misinformation. The New York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2023/01/10/world/europe/finland-misinformation-classes.html.
[21] Gurytska, M., & Ryhlik, V. (2023). Approaches to modeling electoral behavior. Scientific works of the Interregional Academy of Personnel Management. Political Science and Public Administration, 3(63), 19-24. doi: 10.32689/2523-4625-2022-3(63)-3.
[22] Hart, P.S., Chinn, S., & Soroka, S. (2020). Politicization and polarization in COVID-19 news coverage. Science Communication, 42(5), 679-697. doi: 10.1177/1075547020950735.
[23] Hedling, E., & Bremberg, N. (2021). Practice approaches to the digital transformations of diplomacy: Toward a new research agenda. International Studies Review, 23(4), 1595-1618. doi: 10.1093/isr/viab027.
[24] Jost, J.T., Baldassarri, D.S., & Druckman, J.N. (2022). Cognitive-motivational mechanisms of political polarization in social-communicative contexts. Nature Reviews Psychology, 1, 560-576. doi: 10.1038/s44159-022-00093-5.
[25] Kaltwasser, C.R. (2021). Bringing political psychology into the study of populism. Philosophical Transactions of the Royal Society B, 376(1822), article number 20200148. doi: 10.1098/rstb.2020.0148.
[26] Kubin, E., Puryear, C., Schein, C., & Gray, K. (2021). Personal experiences bridge moral and political divides better than facts. Psychological and Cognitive Sciences, 118(6), article number e2008389118. doi: 10.1073/pnas.2008389118.
[27] La Cour, C. (2019). Governments countering disinformation: The case of Italy. Retrieved from https://www.stopfake.org/en/governments-countering-disinformation-the-case-of-italy/.
[28] Law of Ukraine “On Information”. (2023, July). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/2657-12#Text.
[29] Levin, I., & Mamlok, D. (2021). Culture and society in the digital age. Information, 12(2), article number 68. doi: 10.3390/info12020068.
[30] Lund, M. (2015). Intrastate conflicts and the problem of political will. In M. Lund, & S. McDonald (Eds.), Across the lines of conflict: Facilitating cooperation to build peace (pp. 3-22). New York: Columbia University Press. doi: 10.7312/lund70450-004.
[31] Mashuri, A., Putra, I.E., & Montiel, C. (2022). Political psychology of Southeast Asia. Journal of Social and Political Psychology, 10(2), 491-500. doi: 10.5964/jspp.10133.
[32] MSB: Countering disinformation in Sweden. (2020). 4C Strategies. Retrieved from https://www.4cstrategies.com/case_study/countering-disinformation-in-sweden.
[33] Muldoon, O.T., Liu, J.H., & McHugh, C. (2021). The political psychology of COVID-19. Political Psychology, 42(5), 715-728. doi: 10.1111/pops.12775.
[34] Olan, F., Jayawickrama, U., Arakpogun, E.O., Suklan, J., & Liu, S. (2022). Fake news on social media: The impact on society. Information Systems Frontiers. doi: 10.1007/s10796-022-10242-z.
[35] Oldenburg, L., & Griesbaum, J. (2022). Everyday information literacy in rural areas. In Proceedings of ISIC: The Information Behaviour Conference (pp. 26-29). Boras: University of Boras.
[36] Perloff, R.M. (2021). The dynamics of political communication media and politics in a digital age. New York: Routledge. doi: 10.4324/9780429298851.
[37] Rasi, P., Vuojärvi, H., & Ruokamo, H. (2019). Media literacy education for all ages. Journal of Media Literacy Education, 11(2), 1-19. doi: 10.23860/JMLE-2019-11-2-1.
[38] Reisach, U. (2021). The responsibility of social media in times of societal and political manipulation. European Journal of Operational Research, 291(3), 906-917. doi: 10.1016/j.ejor.2020.09.020.
[39] Richards, R.C., Morrell, M.E., Brinker, D., & Reedy, J. (2022). Psychological phenomena in democratic deliberation: Current research involving lay conceptualizations and spanning boundaries. Journal of Deliberative Democracy, 18(2), 1-7. doi: 10.16997/jdd.1277.
[40] Sakun, A.V., Kadlubovych, T.I., & Chernyak, D.S. (2021). Prospects for the development of the political culture of Ukraine on the way to the EU. Political Culture and Ideology, 1, 94-100. doi: 10.24195/2414-9616.2021-1.14.
[41] Smith, L. (2016). Information literacy as a tool to support political participation. Library and Information Research, 40(123), 14-23. doi: 10.29173/lirg722.
[42] Suliman, A. (2022). Sweden sets up Psychological Defense Agency to fight fake news, foreign interference. The Washington Post. Retrieved from https://www.washingtonpost.com/world/2022/01/06/sweden-fake-news-psychological-defence-agency.
[43] Survey “Determining formed knowledge about misinformation”. (2023). Retrieved from https://forms.gle/scBbJnv6xQNuAEyC6.
[44] Susser, D., Roessler, B., & Nissenbaum, H. (2019). Technology, autonomy, and manipulation. Internet Policy Review, 8(2). doi: 10.14763/2019.2.1410.
[45] Tarkin, V.P. (2021). Disinformation as a method of informational and psychological warfare. In Materials of the International Scientific and Practical Conference “Ukraine’s European choice, development of science and national security in the realities of large-scale military aggression and global challenges of the XXI century” (dedicated to the 25th anniversary of the National University “Odesa Law Academy” and the 175th anniversary of the Odesa School of Law)” (pp. 267-270). Odesa: Helvetyka Publishing House.
[46] Test on 8 political values. (2023). Retrieved from https://www.idrlabs.com/ua/8-values-political/test.php.
[47] Tsurkanova, I.O. (2022). Political consciousness of the new “generation x, y, z” in the development of Ukrainian society. Regional Studies, 29, 110-113. doi: 10.32782/2663-6170/2022.29.18.
[48] Ukhanova, N.S. (2020). Political socialization of youth as a prerequisite for the formation of information culture. Information and Law, 3(34), 127-135. doi: 10.37750/2616-6798.2020.3(34).221004.
[49] Van Kersbergen, K., & Vis, B. (2022). Digitalization as a policy response to social acceleration: Comparing democratic problem solving in Denmark and the Netherlands. Government Information Quarterly, 39(3), article number 101707. doi: 10.1016/j.giq.2022.101707.
[50] Whitfield, G. (2022). On the concept of political manipulation. European Journal of Political Theory, 21(4), 783-807. doi: 10.1177/1474885120932253.
[51] Zmigrod, L. (2022). A psychology of ideology: Unpacking the psychological structure of ideological thinking. Perspectives on Psychological Science, 17(4), 1072-1092. doi: 10.1177/17456916211044140.