Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Мета роботи – дослідити, як комп’ютерні технології використовуються в юридичній практиці. Основні методи, використані в цій роботі, ‒ систематизація, яка дала змогу розмістити результати в логічному порядку для розуміння та відтворення досліджуваного, а також аналіз та синтез для літературного огляду тематичної літератури та визначення відображених у ній основних наукових тенденцій. Результати дослідження демонструють, як комп’ютерні технології підвищили зручність, швидкість, візуалізацію та передбачуваність юридичної практики. Практичне значення дослідження полягає в тому, що комп’ютерні технології, спеціалізоване програмне забезпечення та математичні методи необхідно впроваджувати в правозастосовні та законотворчі процеси з метою збору, зберігання та обробки правової інформації у спосіб, який найкраще уможливлює надання різноманітних юридичних послуг. Отже, цифрові комп'ютерні технології розвиваються в правовій сфері за низкою напрямів, серед яких автоматизація стандартних юридичних послуг, використання юридичних послуг онлайн, оцифрування державних послуг та їх надання онлайн, перехід до системи електронного правосуддя, моделювання правових рішень на основі штучного інтелекту тощо. Автоматизація багатьох суспільних процесів набирає обертів, зокрема й у юридичній професії.
Ключові слова: інформатизація; Legal Tech; комп’ютерні технології; диджиталізація; юридичні послуги
Цитувати
[1] Anjum, A., Ming, X., Siddiqi, A.-F., & Rasool, S.-F. (2018). An empirical study analysing job productivity in toxic workplace environments. International Journal Environmental Research and Public Health, 15(5), 1035-1053. doi: 10.3390/ijerph15051035.
[2] Bathaee, Y. (2018). The artificial intelligence black box and the failure of intent and causation. Journal of Law and Technology, 31(2), 889-938.
[3] Burk, D.L. (2021). Algorithmic legal metrics. Notre Dame Law Review, 96(3), 1147-1204.
[4] Crémer, J., de Montjoye, Y.-A., & Schweitzer, H. (2019). Competition policy for the digital era. Brussels: Publications Office of the European Union. doi: 10.2763/407537.
[5] Custers, B. (2022). New digital rights: Imagining additional fundamental rights for the digital era. Computer Law & Security Review, 44, article number 105636. doi: 10.1016/j.clsr.2021.105636.
[6] Deligianni, A.S. (2021). Digital economy and the response of the law. Thessaloniki: International Hellenic University.
[7] Doyle, C. (2021). How algorithms expose the law. Harvard Public Law Working Paper No. 21-45. doi: 10.2139/ssrn.3894617.
[8] Gooding, P., & Kariotis, T. (2021). Ethics and law in research on algorithmic and data-driven technology in mental health care: Scoping review. JMIR Mental Health, 8(6), article number e24668. doi: 10.2196/24668.
[9] Gori, G. (2022). An introduction to artificial intelligence (and) law. Retrieved from https://www.cohubicol.com/assets/uploads/elsa-winter-school-gori.pdf.
[10] Greenstein, S. (2022a). Artificial intelligence, human flourishing and the rule of law. Verfassungsblog: On Matters Constitutional. doi: 10.17176/20220331-011255-0.
[11] Greenstein, S. (2022b). Preserving the rule of law in the era of artificial intelligence (AI). Artificial Intelligence and Law, 30(3), 291-323. doi: 10.1007/s10506-021-09294-4.
[12] Hildebrandt, M. (2018). Algorithmic regulation and the rule of law. Philosophical Transactions of the Royal Society A, 376(2128), article number 20170355. doi: 10.1098/rsta.2017.0355.
[13] Jansen, B., & Schreiner, A. (2023). Captured by digitization. International Journal for the Semiotics of Law, 36(5), 2179-2191. doi: 10.1007/s11196-022-09958-7.
[14] Kennedy, R. (2020). The rule of law and algorithmic governance. In W. Barfield (Ed.), The Cambridge handbook of the law of algorithms (pp. 209-232). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108680844.012.
[15] Kleinberg, J., Ludwing, J., Mullainathan, S., & Sunstwein, C.R. (2018). Discrimination in the age of algorithms. Journal of Legal Analysis, 10, 113-174. doi: 10.1093/jla/laz001.
[16] Larsson, S. (2019). Introduction: Artificial intelligence and society. Droit et Société, 3(103), 573-593. doi: 10.3917/drs1.103.0573.
[17] Micklitz, H.-W., Pollicino, O., Reichman, A., Simoncini, A., Sartor, G., & De Gregorio, G. (2021). Algorithms, freedom, and fundamental rights. In Constitutional challenges in the algorithmic society (pp. 25-128). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108914857.
[18] Razmetaeva, Y., & Razmetaev, S. (2021). Justice in the digital age: Technological solutions, hidden threats and enticing opportunities. Access to Justice in Eastern Europe, 2(10), 104-117. doi: 10.33327/AJEE-18-4.2-a000061.
[19] Razmetaeva, Y., Barabash, Y., & Lukianov, D. (2022). The concept of human rights in the digital era: Changes and consequences for judicial practice. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 41-56. doi: 10.33327/AJEE-18-5.3-a000327.
[20] Re, R.M., & Solow-Niederman, A. (2019). Developing artificially intelligent justice. Stanford Technology Law Review, 22(2), 242-289.
[21] Reier Forradellas, R.F., & Garay Gallastegui, L.M. (2021). Digital transformation and artificial intelligence applied to business: Legal regulations, economic impact and perspective. Laws, 10(3), article number 70. doi: 10.3390/laws10030070.
[22] Reyes, C.L., & Ward, J. (2020). Digging into algorithms: Legal ethics and legal access. Nevada Law Journal, 21(1), 325-378.
[23] Sales, P. (2021). Algorithms, artificial intelligence, and the law. Juridicature, 105(1), 22-35.
[24] Siegel, R. (2019). The constitutionalization of disparate impact – court-centred and popular pathways: A comment on Owen Fiss’s Brennan lecture. California Law Review, 106(6), 2001-2022. doi: 10.15779/Z380V89H66.
[25] Surden, H. (2019). Artificial intelligence and law: An overview. Georgia State University Law Review, 35(4), 1306-1337.
[26] Wolswinkel, J. (2022). Artificial intelligence and administrative law. Strasbourg: Council of Europe Publishing.
[27] Xu, Z. (2022). Human judges in the era of artificial intelligence: Challenges and opportunities. Applied Artificial Intelligence, 36(1), article number 2013652. doi: 10.1080/08839514.2021.2013652.
[28] Yalcin, G., Themeli, E., Stamhuis, E., Philipsen, S., & Puntoni, S. (2023). Algorithms, artificial intelligence, and the law. Artificial Intelligence and Law, 31(2), 269-292. doi: 10.1007/s10506-022-09312-z.
[29] Zou, C., & Zhang, F. (2022). Algorithm interpretation right – the first step to algorithmic governance. Beijing Law Review, 13(2), 227-246. doi: 10.4236/blr.2022.132015.