Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
У світлі останніх подій, як-от пандемія коронавірусу та російсько-українська війна, які створюють серйозні перешкоди для нормального функціонування Європейського Союзу, дослідження унікальних характеристик ЄС та майбутніх перспектив його зростання і виживання особливо актуальне. Мета статті – вивчити історію створення Європейського Союзу, труднощі, з якими він стикався протягом свого існування, а також можливості для його подальшого існування та розвитку як особливого союзу європейських держав. Основні методи, які використано в роботі, такі: систематизації, історичного дослідження, прогнозування. Отримані результати дали змогу побудувати уявлення про минуле ЄС, його подальше становлення та особливості, пов’язані з його інституційною структурою. У статті також висвітлено низку викликів, які супроводжували розвиток Європейського Союзу, і те, як ЄС боровся з їх вирішенням, зокрема, найбільше уваги приділено трьом основним з них: вихід Великої Британії з ЄС, пандемія, яка була спричинена коронавірусною інфекцією, а також російсько-українська війна, очікувані та прийдешні енергетична та інфляційна кризи. Окреме місце в результатах статті займає висвітлення перспектив подальшого розвитку Європейського Союзу на тлі сучасних проблем. Зокрема, з огляду на історичний аналіз функціонування Європейського Союзу, запропоновано основні сценарії щодо форм подальшого існування об’єднання європейських країн. Результати роботи можуть використати історики, соціологи та юристи як довідковий матеріал для вивчення особливостей функціонування Європейського Союзу в подальших дослідженнях відповідної тематики.
Ключові слова: об’єднання європейських держав; пандемія; Brexit; російсько-українська війна; сценарії розвитку
Цитувати
[1] Amato, G., Moavero-Milanesi, E., Pasquino, G., & Reichlin, L. (2019). The history of the European Union: Constructing utopia. London: Bloomsbury Publishing.
[2] Bellier, I., & Wilson, T.M. (2020). An anthropology of the European Union: Building, imagining and experiencing the new Europe. London: Routledge.
[3] Beltrán-Esteve, M. (2019). Environmental productivity in the European Union: A global Luenberger-metafrontier approach. Science of The Total Environment, 692, 136-146. doi: 10.1016/j.scitotenv.2019.07.182
[4] Bórawski, P., Jankowski, K.J., Dubis, B., & Dunn, J.W. (2019). Development of renewable energy sources market and biofuels in The European Union. Journal of Cleaner Production, 228, 467-484. doi: 10.1016/j.jclepro.2019.04.242
[5] Brodny, J., Tutak, M., & Bindzár, P. (2021). Assessing the level of renewable energy development in the European union member states. A 10-year perspective. Energies, 14(13), 3765. doi: 10.3390/en14133765
[6] Bulmer, S. (2020). The European Union and its member states: An overview. In S. Bulmer, & C. Lequesne (Eds.), The member states of the European Union (pp. 1-24). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/hepl/9780198737391.003.0001.
[7] Buonanno, L. (2020). Policies and policy processes of the European Union. London: Bloomsbury Publishing.
[8] Chalmers, D. (2019). European Union law. Cambridge: Cambridge University Press.
[9] Cini, M., & Pérez-Solórzano Borragán, N. (2022). European Union politics. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/hepl/9780198862239.001.0001
[10] Geddes, A., Hadj-Abdou, L., & Brumat, L. (2020). Migration and mobility in the European Union (2nd ed.). London: Bloomsbury Publishing.
[11] Goniewicz, K. (2020). Current response and management decisions of the European Union to the COVID-19 outbreak: A review. Sustainability, 12(9), article number 3838. doi: 10.3390/su12093838.
[12] Hix, S., & Høyland, B. (2022). The political system of the European Union. London: Bloomsbury Publishing House.
[13] Hodson, D., Puetter, U., Saurugger, S., & Peterson, J. (2022). The institutions of the European Union. Oxford: Oxford University Press.
[14] Johansson-Nogués, E., Vlaskamp, M.C., & Barbé, E. (2020). European Union contested: Foreign policy in a new global context. Berlin: Springer International Publishing.
[15] Keukeleire, S., & Delreux, T. (2022). The foreign policy of the European Union (3rd ed.). London: Bloomsbury Publishing.
[16] Kinross, P. (2020). Rapidly increasing cumulative incidence of coronavirus disease (COVID-19) in the European Union/European Economic Area and the United Kingdom. Eurosurveillance, 25(11), 200-285. doi: 10.2807/1560-7917.es.2020.25.11.2000285.
[17] Ladrech, R. (2022). Social democracy and the challenge of European Union. Boulder: Lynne Rienner Publishers.
[18] Léonard, S., & Kaunert, C. (2019). Refugees, security and the European Union. London: Routledge.
[19] Leruth, B., Gänzle, S., & Trondal, J. (2019). Exploring differentiated disintegration in a post‐Brexit European Union. JCMS: Journal of Common Market Studies, 57(5), 1013-1030. doi: 10.1111/jcms.12869.
[20] Lynggaard, K. (2019). Discourse analysis and European Union politics. London: Palgrave Macmillan.
[21] McCormick, J. (2020). European Union politics. London: Bloomsbury Publishing.
[22] Mhatre, P. (2021). A systematic literature review on the circular economy initiatives in the European Union. Sustainable Production and Consumption, 26, 187-202. doi: 10.1016/j.spc.2020.09.008.
[23] Rhinard, M. (2019). The crisisification of policy‐making in the European Union. JCMS: Journal of Common Market Studies, 57(3), 616-633. doi: 10.1111/jcms.12838.
[24] Rudan, I. (2020). A cascade of causes that led to the COVID-19 tragedy in Italy and in other European Union countries. Journal of Global Health, 10(1), article number 010335. doi: 10.7189/jogh.10.010335.
[25] Schimmelfennig, F. (2021). Rebordering Europe: External boundaries and integration in the European Union. Journal of European Public Policy, 28(3), 311-330. doi: 10.1080/13501763.2021.1881589.
[26] Tagliapietra, S., Zachmann, G., Edenhofer, O., Glachant, J.M., Linares, P., & Loeschel, A. (2019). The European Union energy transition: Key priorities for the next five years. Energy Policy, 132, 950-954. doi: 10.1016/j.enpol.2019.06.060.
[27] Wallace, G., Pollack, M.A., Roederer-Rynning, C., & Young, A.R. (2020). Policy making in the European Union (8th ed.). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/hepl/9780198807605.001.0001.
[28] Wurzel, R.K., Liefferink, D., & Di Lullo, M. (2020). The European Council, the Council and the Member States: Changing environmental leadership dynamics in the European Union. Environmental Politics, 28(2), 248-270. doi: 10.1080/09644016.2019.1549783.
[29] Zeitlin, J. (2019). Introduction: The European Union beyond the polycrisis? Integration and politicization in an age of shifting cleavages. Journal of European Public Policy, 26(7), 963-976. doi: 10.1080/13501763.2019.1619803.