Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Актуальність дослідження визначена етапом активних змін сучасного світу в умовах всесвітньої пандемії коронавірусу в останні роки, а для українського суспільства, введення воєнного стану через агресію сусідньої країни, унаслідок якої українці переживають відчуття небезпеки та невизначеного майбутнього, фінансову нестабільність у важко контрольованих життєвих обставинах, що впливають на особистісний розвиток людини. У зв’язку з цим мета даної науково-дослідної роботи полягає у визначенні та розкритті психологічного вміння людини задіяти особистісні ресурси в подоланні труднощів в умовах небезпеки, адаптуватися, формувати позитивні настрої та навички під час стресових та кризових ситуацій. Теоретико-методологічна основа дослідження зумовлена узагальненням багаторічного досвіду вивчення психологічних станів людини, а саме фрустрації особистості в умовах небезпеки та можливостей адаптації до сьогоднішніх умов життя. Важливим інтрументом вивчення теми стало опитування, проведене серед внутрішньо переміщених осіб та людей, які не залишили своїх домівок в умовах війни. У статті представлено результати, які відображають часткову апперцепцію у зв’язку з ізольованістю людей у попередні роки через пандемію і, як наслідок, вдалий конструктивний досвід виходу з нової кризи, пристосованість індивіда та прагнення перемагати обставини й генерувати свідому поведінку в період небезпеки. Отримані результати можна використати в подальших наукових дослідженнях проблеми психологічного вміння особистості сприймати світ в умовах небезпеки, а також в практичних цілях для соціальних організацій, що допомагають долати наслідки деструктивних психічних станів в умовах небезпеки.
Ключові слова: особистісні ресурси людини, життєві навички, психологічні умови сприйняття небезпеки, фрустрація, формування позитивних настроїв, соціальна адаптація в умовах небезпеки
Цитувати
[1] Amirkhan, J. (1990). Coping strategies indicator. Retrieved from https://psytests.org/coping/amirkhan.html.
[2] Barbui, C., Purgato, M., Acarturk, C., Churchill, R., Cuijpers, P., Koesters, M., Sijbrandij, M., Välimäki, M., Wancata, J., & White, R.G. (2022). Preventing the mental health consequences of war in refugee populations. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 31, article number e24. doi: 10.1017/S2045796022000154.
[3] Benuto, L.T., Yang, Y., Bennett, N., & Lancaster, C. (2022). Distress tolerance and emotion regulation as potential mediators between secondary traumatic stress and maladaptive coping. Journal of Interpersonal Violence, 37(13-14), NP11557-NP11581. doi: 10.1177/0886260520967136.
[4] Burda, I.O. (2019). Mental health prevention in a crisis society. In Current issues of psychological and social adaptation in a crisis society: Materials of the IV All-Ukrainian scientific-practical round table with international participation (pp. 15-17). Irpin: University of the State Fiscal Service of Ukraine.
[5] Carroll, D. (1992). Health psychology: Stress, behaviour and disease. London: Routledge. doi: 10.4324/9780203970447.
[6] Christie, D.J. (2021). Peace psychology. In P.O. Richmond, & G. Visoka (Eds.), The Oxford handbook of peacebuilding, statebuilding, and peace formation (pp. 217-229). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780190904418.013.1.
[7] Derkach, A.A. (Ed.). (2006). Acmeological assessment of the professional competence of civil servants. Moscow: Publishing House of the Russian Academy of Public Administration.
[8] El Baba, R., & Colucci, E. (2018). Post-traumatic stress disorders, depression, and anxiety in unaccompanied refugee minors exposed to war-related trauma: A systematic review. International Journal of Culture and Mental Health, 11(2), 194-207. doi: 10.1080/17542863.2017.1355929.
[9] Frankl, W. (2020). Man in search of true meaning. Psychologist in a concentration camp. Kharkiv: Klub simeynoho dozvillia.
[10] Hasanova, L. (2022). Frustration – what it is and why such a feeling arises. Retrieved from https://healthcenter.od.ua/2022/01/28/frustracziya-shho-cze-take-ta-chomu-vynykae-podibne-pochuttya/.
[11] Hellinger, M., & Carr, E.M. (2021). Self psychology and aggression — reflections on aversive experience, culture, and building developmental capabilities. Psychoanalytic Inquiry, 41(3), 199-212. doi: 10.1080/07351690.2021.1886826.
[12] Horswill, S.C., & Carleton, R.N. (2021). Changes in our understanding of trauma and the human psyche as a consequence of war: A brief history. In S.C. Horswill, & R.N. Carleton (Eds.), Handbook of posttraumatic stress: Psychosocial, cultural, and biological perspectives (pp. 15-37). New York: Routledge. doi: 10.4324/9781351134637-2.
[13] Ilin, Ye.P., & Kovalev, P.A. (2004). Personal aggression and conflict. Retrieved from https://psytests.org/aggression/laik.html.
[14] Ji, H., Wang, L., & Jiang, Y. (2020). Cross-category adaptation of reflexive social attention. Journal of Experimental Psychology: General, 149(11), 2145-2153. doi: 10.1037/xge0000766.
[15] Krahe, B. (2020). The social psychology of aggression (3rd ed). London: Routledge. doi: 10.4324/9780429466496.
[16] Liashyn, Ya.Ye. (2017). Coping in overcoming life challenges. Problems of Modern Psychology, 35, 293-309. doi: 10.32626/2227-6246.2017-35.%p.
[17] Markov, V.N. (2004). Personal and professional potential of management personnel: Psychological and acmeological assessment and optimization (Doctoral thesis, Russian Academy of Public Administration under the President of the Russian Federation, Moscow, Russian Federation).
[18] Ota, M., Takeda, S., Pu, S., Matsumura, H., Araki, T., Hosoda, N., Yamamoto Y., Sakakihara A., & Kaneko, K. (2020). The relationship between cognitive distortion, depressive symptoms, and social adaptation: A survey in Japan. Journal of Affective Disorders, 265, 453-459. doi: 10.1016/j.jad.2020.01.094.
[19] Rotter, J. (1966). Internal-external locus of control scale. Retrieved from https://psytests.org/personal/rotterlk.html.
[20] Rybkin, I.V. (2005). Social success coaching. Moscow: Institute for Humanitarian Studies.
[21] Sociological Group “Rating”. (2022). The eighth national poll: Psychological markers of the war. Retrieved from https://ratinggroup.ua/en/research/ukraine/b29c8b7d5de3de02ef3a697573281953.html.
[22] Strauss, A.Y., Kivity, Y., & Huppert, J.D. (2019). Emotion regulation strategies in cognitive behavioral therapy for panic disorder. Behavior Therapy, 50(3), 659-671. doi: 10.1016/j.beth.2018.10.005.
[23] Surzykiewicz, J., Skalski, S.B., Niesiobędzka, M., Gladysh, O., & Konaszewski, K. (2022). Brief screening measures of mental health for war-related dysfunctional anxiety and negative persistent thinking. Personality and Individual Differences, 195, article number 111697. doi: 10.1016/j.paid.2022.111697.
[24] Tindle, R., & Moustafa, A.A. (2021). Psychological distress, social support, and psychological flexibility during COVID-19. In A.A. Moustafa (Ed.), Mental health effects of COVID-19 (pp. 89-101). London: Academic Press. doi: 10.1016/B978-0-12-824289-6.00012-X.
[25] Vagni, M., Maiorano, T., Giostra, V., Pajardi, D., & Bartone, P. (2022). Emergency stress, hardiness, coping strategies and burnout in health care and emergency response workers during the COVID-19 pandemic. Frontiers in Psychology, 13, article number 918788. doi: 10.3389/fpsyg.2022.918788.
[26] Voitsekhovska, O., & Zakalyk, H. (2016). Modern trends in psychological research of personality’s coping-strategies. Pedagogy and Psychology of Vocational Education, 2, 95-104.
[27] Zlyvkov, V.L., Lukomska, S.O., & Fedan, O.V. (2016). Psychodiagnostics of personality in crisis life situations. Kyiv: Pedagogichna dumka.