Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Мета дослідження – проаналізувати проблеми вини та обґрунтувати доцільність встановлення колективної відповідальності російських громадян за агресію проти України. Використовуючи теоретичний спадок німецького вченого К. Ясперса, автори обґрунтовують власний підхід до трактування концепції вини та відповідальності як окремої людини, так і громадської спільноти загалом у контексті війни, яку росія розв’язала проти України. Актуальність проблеми полягає в інкримінації морально-політичної винуватості російським громадянам за військову агресію проти України й у доцільності того, аби вони усвідомили особисту солідарну частку вини та відповідальності за те, що вчинило політичне керівництво та військовослужбовці російської федерації. У статті висвітлено діалектику співвідношення особистісної вини і так званої колективної винуватості російської громадськості, яка повинна нести основну відповідальність за політику і злочинні дії своєї держави. Наголошено, що вирішення цієї проблеми значною мірою пов’язане з тим, аби всі громадяни держави-агресора усвідомили свою причетність до злочинних дій і спокутували вину. На основі теоретичної спадщини К. Ясперса розвинуто тези щодо феномену вини, її різновидів відносно періоду фашизму в Німеччині та застосовано ці підходи до аналізу агресивної політики росії. У центрі уваги дослідження – моральнісно-екзистенційна методологічна парадигма вини як визначальний чинник її усвідомлення. Використано також прийоми та способи порівняльного аналізу поведінки німців під час Другої світової війни та росіян в умовах сьогодення, екстраполяції досвіду денацифікації німецького народу на російську аудиторію. Обґрунтовано висновок про необхідність того, щоб винуватці понесли не лише особистісну кримінальну відповідальность, а й консолідовану політичну та моральну відповідальность російської нації, спільноти, громадськості загалом за війну проти України, відчули потребу змінити тоталітарний політичний режим у росії як небезпечний для всього людства. Ця розвідка буде корисною для всіх, хто цікавиться проблемами сучасного політико-правового континууму, породженого російсько-українською війною.
Ключові слова: винуватість, моральна вина, метафізична (екзистенційна) вина, російська громадськість, вина безпосередня і опосередкована, колективна вина
Цитувати
[1] Jaspers, K. (1946). Die Schuldfrage. Ein Beitrag zur deutchen Frage. Heidelberg: Lambert Schneider.
[2] “Pushkin and Putin say the same thing.” Danylo Sudyn on “good Russians” and imperial ambitions. (2022). Retrieved from https://zaxid.net/pushkin_i_putin_govoryat_te_same_n1543938.
[3] Arkhangelskiy, A. (2022). Release from conscience. Andrey Arkhangelskiy on collective guilt. Retrieved from https://www.svoboda.org/a/osvoboditj-ot-sovesti-andrey-arhangeljskiy-o-kollektivnoy-vine/31828510.html.
[4] Arendt, H. (2013). Banality of evil. Trial of Eichmann in Jerusalem. Kyiv: Dukh i Litera.
[5] Arendt, H. (2013). Responsibility and judgment. Moscow: Publishing House of the Gaidar Institute.
[6] Jasieński, B. (1986). Conspiracy of the indifferent. In Main culprit (pp. 217-448). Moscow: Pravda.
[7] Ponomarenko A.B, & Kovalov D.V. (2019). Political responsibility of the people. Political Life, 1, 31-36. doi: 10.31558/2519-2949.2019.1.4.
[8] Petukhova, O.V. (2015). Consolidation: Definitions and types. Investments: Practice and Experience, 3, 130-135.
[9] Bachinin, V.A. (2006). Encyclopedia of philosophy and sociology of law. St. Petersburg: Yurtsentr.
[10] Samuilik, M.M. (2019). Political responsibility of the civil society and its hybrid deformation in modern conditions. Politicus, 3, 50-54.
[11] Koonz, C.A. (2003). The nazi conscience. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press.
[12] Jaspers, K. (2020). To the question of German guilt (excerpts). Ukraina Moderna, 28, 362-395.
[13] Saakov, V., & Sotnikov, D. (2022). The Seimas of Lithuania recognized the Russian Federation as a terrorist state. Retrieved from https://www.dw.com/uk/seim-lytvy-oholosyv-rosiiu-terorystychnoiu-derzhavoiu/a-61747219.
[14] Bauman, Z. (2022). Modernity and the Holocaust. Kyiv: Dukh i Litera.
[15] Patrikarakos, D. (2019). War in 140 characters: How social media is reshaping conflict in the twenty-first century. Kyiv: Yakaboo Publishing.
[16] Jones, A. (2019). Genocide: A comprehensive introduction. Kyiv: Dukh i Litera.