Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
У статті описано місце та значення емоційної компетентності педагога у професійній діяльності в умовах дистанційного навчання. Зокрема, звернено увагу на важливість емоційної компетентності як професійної якості особистості під час проведення навчальних занять в умовах дистанційного навчання. Метою дослідження є визначення за допомогою теоретико-емпіричного дослідження особливостей емоційної компетентності науково-педагогічних працівників під час дистанційного навчання. Охарактеризовано основні компоненти емоційної компетентності: рефлексію, саморегуляцію, емпатію та експресивність. Здійснено емпіричне дослідження особливостей та рівня їх прояву у викладачів під час проведення навчальних занять у процесі дистанційного навчання. Для проведення емпіричного дослідження використано методику діагностики емоційності В.М. Русалова, методику оцінки емоційного інтелекту» Н. Холла, тест «Характеристики емоційності» Є. Ільїна, опитувальник «емоційної експресії Л. Богіної. За результатами методик визначено несуттєве домінування комунікативної емоційності у педагогів, що свідчить про вразливість у ситуації невдач, відчуття постійного неспокою в процесі соціальної взаємодії, деяку невпевненість та дратівливість у процесі спілкування. Варто відзначити оцінку належного рівня сформованості емоційної обізнаності, тобто здатність педагогів до розуміння власних емоцій та емоцій інших. Щодо вираженості різних показників емоцій, то у педагогів найбільший рівень прояву спостерігається за характеристикою «інтенсивність емоцій». Щодо емоційної експресії то найвищий показник належить експресивності, що не диференційована по каналам та показнику образності мови, що є ознакою повноти та виразності мовної комунікації і важливою складовою успішності навчального процесу саме через сформованість емоційного компоненту і згаданих вище його характеристик.
Ключові слова: емоційна сфера, емоційність, рефлексія, емпатія, експресивність, вища освіта
Цитувати
[1] Sukhopara, I.H. (2020). Emotional competence of a teacher in the context of a new Ukrainian school. Scientific Notes of Berdyansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical Sciences, 1, 111-122.
[2] Oleshko, A.A., & Bondarenko, S.M. (2020). Improving the distance learning system in higher education in the context of the COVID-19 pandemic. In Problems of integration of education, science and business in the context of globalization: Materials of the scientific conference with international participation (pp. 78-79). Kyiv: Kyiv National University of Technologies and Design.
[3] Garcia-Cabrero, B., Serrano, E.L., Ceballos, S.P., Cisneros-Cohernour, E.J., Arroyo, G.C., & Diaz, Y.E., (2018). Teaching competences in virtual environments: A model for their evaluation. Ried-Revista Iberoamericana de Educacion a Distancia, 21(1), 343-365. doi: 10.5944/ried.21.1.18816.
[4] Pomytkin, E.O., Pomytkina, L.V., & Ivanova, O.V. (2020). Electronic resources for studying the emotional states of new Ukrainian school teachers during the COVID-19 pandemic. Information Technologies and Learning Tools, 80(6), 267-280. doi: 10.33407/itlt.v80i6.417.
[5] Carvalho Filho, M.A., Schaafsma, E., & Tio, R. (2018). Debriefing as an opportunity to develop emotional competence in health profession students: Faculty, be prepared! Scientia Medica, 28(1), article number 28805. doi: 10.15448/1980-6108.2018.1.28805.
[6] Knopik, T., & Oszwa, U. (2021). E-cooperative problem solving a strategy for learning mathematics during the COVID-19 pandemic. Education in the Knowledge Society, 22, article number e25176. doi: 10.14201/eks.25176.
[7] Goulman, D. (2016). Emotional leadership. The art of managing people based on emotional intelligence. Moscow: Alpina Pablisher.
[8] Karpenko, Ye.V. (2020). Emotional intelligence in the discourse of personal life. Drohobych: Posvit.
[9] Saarni, C. (1992). Children’s emotional-expressive behaviors as regulators of others’ happy and sad states. New Directions for Child Development, 55, 91–106.
[10] Morhun, V.F. (2010). Emotional intelligence in the multidimensional structure of personality. Postmethodics, 6, 2-14.
[11] Furman, V.V. (2017). Emotional intelligence as a metacompetence of personality. Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy, 27, 82-85.
[12] Matiikiv, I.M. (2017). Emotional competence of a teacher as a factor of positive interaction in a professional environment. Youth in a New Social Perspective, 16, 468-472.
[13] Shabanova, T.L. (2015). A model for the study of emotional competence in student teachers. Modern Problems of Science and Education, 1-2, 224-232.
[14] Yureva, O.V. (2019). Emotional intelligence and features of personality self-actualization. PNRPU Sociology and Economics Bulletin, 1, 55-65.
[15] Pitulei, V.V. (2020). Features of the influence of distance learning on the student’s psyche and teacher. Scientific Notes of the National University “Ostroh Academ”, 12, 64-68.
[16] Kukharenko, V.M., & Bondarenko, V.V. (2020). Emergency distance learning in Ukraine. Kharkiv: Publishing House KP “Miska drukarnia”.
[17] Ilin, E.P. (2001). Emotions and feelings. St. Petersburg: Publishing House “Piter”.