Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
У статті висвітлюється питання визначення правового режиму органів і тканин у контексті цивільних правовідносин у сфері трансплантації. Проблематика визнання органів і тканин об’єктами цивільного права, з огляду на наявність прогалин в чинному цивільному законодавстві України, є презюмованою. Означена ситуація зумовлена необхідністю врахування національним законодавцем цілого комплексу морально-етичних аспектів, пов’язаних із цивільним обігом людських біоматеріалів. У публікації зроблено спробу визначити правовий режим органів і тканин, відокремлених від тіла людини, як специфічних об’єктів. Проведене дослідження ґрунтується на системному підході; використано спеціально-юридичні та логічні методи. Задекларована проблема досліджується з урахуванням напрацювань української та зарубіжної академічної літератури. Комплексний аналіз спеціального трансплантаційного законодавства сприяє розумінню, що органи і тканини є винятковими об’єктами, не вилученими з цивільного обігу, які сьогодні застосовуються у цілях надання медичних послуг. Позаяк обґрунтовується необхідність віднесення таких анатомічних матеріалів до окремих самостійних об’єктів цивільних прав, обмежених в обороті, з огляду на їхню виняткову природу та специфіку. На основі комплексного дослідження національного законодавства та доктринальних підходів обґрунтовується необхідність застосування щодо органів і тканин, які використовуються у цілях трансплантації, спеціального правового режиму, який максимально враховуватиме специфіку цих об’єктів.
Ключові слова: анатомічні матеріали, біоматеріали, донорство, об’єкти цивільних прав, право власності
Цитувати
[1] Civil Code of Ukraine. (2003, January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.
[2] Spasibo-Fateeva, I.V. (2015). Objects of civil rights and their types. Časopis Civìlìstiki, 18, 13-18.
[3] Hubskyi, O.V. (2014). Characteristics of objects of civil relations in the field of organs, anatomical materials and reproductive cells donation. Our Law, 10, 142-146.
[4] Dontsov, D.S. (2011). The role of civil-law norms in regulating social relations of clinical transplantation (Doctoral thesis, Kuban State University, Krasnodar, Russian Federation).
[5] Locke, J. (2012). Second treatise of government. Retrieved from https://english.hku.hk/staff/kjohnson/PDF/ LockeJohnSECONDTREATISE1690.pdf.
[6] Law of Ukraine No. 2427-VIII “On the Use of Transplantation of Anatomical Materials to Humans”. (2018, May). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19.
[7] Skrypnyk, V.L. (2018). Donor organs as objects of civil relations. Entrepreneurship, Economy and Law, 5, 62-67.
[8] Lisnycha, O.M. (2020). Bodies and tissues of human as special objects civil law. Comparative and Analytical Law, 1, 172-174.
[9] Stefanchuk, R.O. (2007). Personal inviolable rights of an individual (concept, content, system, peculiarities of realization and protection. Khmelnytskyi: Publishing House of Khmelnytsky University of Management and Law.
[10] Shyshka, O.R., & Shyshka, N.V. (2021). On the problem of determining the civil-law regime of organs separated from the human body in Ukrainian legislation. Juridical Scientific and Electronic Journal, 1, 108-111.
[11] Wagner, D.M. (1995). Property rights in the human body: The commercialization of organ transplantation and biotechnology. Duquesne Law Review, 33, 931-958.
[12] Maddox, N. (2017). Property, control and separated human biomaterials. European Journal of Health Law, 24(1), 24-45. doi: 10.1163/15718093-12341411.
[13] Goold, I., & Quigley, M. (2014). Human biomaterials: The case for a property approach. In Persons, parts and property: How should we regulate human tissue in the 21st century? (pp. 231-262). Oxford: Hart Publishing.
[14] Kvit, N.M. (2019). Biological material as an object of civil legal relations for the creation and use of biobanks in Ukraine. Forum Prava, 3, 48-57. doi: 10.5281/zenodo.3240910.
[15] Petrini, C. (2012). Ethical and legal considerations regarding the ownership and commercial use of human biological materials and their derivatives. Journal of Blood Medicine, 3, 87-96. doi: 10.2147/JBM.S36134.
[16] Universal Declaration of Human Rights. (1948, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015.
[17] Convention for the Protection of Human Rights and Dignity of the Human Being with Regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine. (1997, April). Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/994_334.
[18] Charter of Fundamental Rights of the European Union. (2000, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_524.
[19] Directive 2004/23/EC of the European Parliament and of the Council “On Setting Standards of Quality and Safety for the Donation, Procurement, Testing, Processing, Preservation, Storage and Distribution of Human Tissues and Cells”. (2004, March). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32004L0023.
[20] Directive 2010/53/EU of the European Parliament and of the Council “On Standards of Quality and Safety of Human Organs Intended for Transplantation”. (2010, July). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX%3A02010L0053-20100806.
[21] Jefferies, D.E. (1998). The body as commodity: The use of markets to cure the organ deficit. Indiana Journal of Global Legal Studies, 5(2), 621-658.
[22] Büchler, A. (2012). Regulating the sacred – organ donation and transplantation: Autonomy and integrity of the person or social responsibility of the body? New York: NYU School of Law.
[23] Recommendation Rec(2003)10 of the Committee of Ministers to Member States on Xenotransplantation. (2003). Retrieved from https://rm.coe.int/16805df8df.