Соціально-правові студії
ISSN 2617-4162
e-ISSN 2617-4170
Видавець: Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Стаття присвячена аналізу проблематики історико-правових умов становлення Центральної Ради та її діяльності через призму прийняття Четвертого Універсалу, як підсумку вершини нормотворчості Української Центральної Ради. Актуальність цієї проблематики зумовлена висвітленням основних напрацювань Української Центральної Ради, яка лавірувала між обов’язками чиновників Російської держави і національною свідомістю українських патріотів та перемоги «духу українства» державницького інтересу українства, виходячи з бурхливих подій Української революції. Метою статті є аналіз історико-правових засад прийняття Четвертого Універсалу Української Центральної Ради як юридичної констатації прагнення українців до самостійності на початковому етапі боротьби та незалежності. Методологічною основою дослідження став комплекс методів та підходів, серед яких: діалектичний метод дозволив дослідити природу історико-правових умов становлення Центральної Ради та її діяльності через призму прийняття Четвертого Універсалу, історико-правовий метод дослідження зумовлений як необхідність історичного підходу загалом, так і таких конкретно-наукових методів, як описово-хронологічний, який дозволив сформувати історичне тло дослідження, порівняльно-історичний, який забезпечив можливість порівняння розвитку досліджуваних інституцій з подібними інституціями цього періоду, що формувалися в інших суспільствах; формально-юридичний метод дозволив вивчити предмет дослідження в розрізі суто нормативно-правового регулювання; інституційний підхід використано для комплексного осмислення ролі досліджуваних інституцій в суспільстві, їх вплив на правову систему. Проаналізовано державну політику через принципи та основний зміст законодавства у напрямі підтримки національного руху та формування перших елементів української державності. Досліджено через вивчення емпіричного матеріалу діяльність української інтелігенції, а саме, М. Грушевського – великого історика та стратега, незмінного Голови Української Центральної Ради, що дало можливість зрозуміти світогляд та політичні переконання, а саме ідеї народництва та федералізму. Вивчено та проаналізовано положення запізнілого, прийнятого під тиском зовнішніх та внутрішніх чинників, Четвертого Універсалу, що проголошував самостійність та відмову від автономії, і став яскравим прикладом реалізації державницької позиції української інтелігенції початку ХХ століття. Проаналізовано мету діяльності Української Центральної Ради в контексті побудови держави після століть бездержавності, тому що від ХVIII століття проукраїнського державного утворення не було, всупереч суспільному запиту, який панував у суспільстві. Висвітлено загальні засади кожного універсалу що дало можливість зрозуміти поетапність напрацювань Української Центральної Ради та дати історико-правову оцінку.
Ключові слова: українська ідея, українська інтелігенція, національна свідомість, Генеральний секретаріат, федералізація, автономія, М. Грушевський
Цитувати
[1] Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994). Formation of the Ukrainian people and nation. In Historical essays in 2 volumes (pp. 11-27) (Vol. 1). Kyiv: Osnovy.
[2] Bochkovskyi, O. (2018). Introduction to nationalism. In Olgerd Ipolyt Bochkovskyi. Selected works and documents (pp. 940) (Vol. 2). Kyiv: Dukh i Litera.
[3] Bochkovskyi, O. (2018). National cause (articles on the national question in connection with the modern war). In Olgerd Ipolyt Bochkovskyi. Selected works and documents (pp. 654) (Vol. 1). Kyiv: Dukh i Litera.
[4] Miliukov, P., Stites, R., & Hamburg, G.M. (1978). The Russian revolution. New York: Academic International Press.
[5] Hrushevskyi, M.S. (2007). What kind of autonomy and federation we want. Lviv: Publishing house “Svit”.
[6] Hrushevskyi, M. (1917). Ukrainian Central Rada and its Universals. First and Second. Kyiv.
[7] Michael, P. (1976). The anarchistof Nestor Makhno, 1918-1921: An aspect of the Ukrainian Revolution. Retrieved from https://theanarchistlibrary.org/library/michael-palij-the-anarchism-of-nestor-makhno-1918-1921
[8] Terliuk, I.Ya. (2020). National self-consciousness, identity and consciousness as the main criteria of the nation and components of nation-building. In The phenomenon of the nation-state and law: Ukrainian and world experience and prospects: Materials of the twelfth All-Ukrainian scientific conference (pp. 63-68). Lviv: Liha-Pres, 2020.
[9] Kovalchuk, M. (2015). The battle of two revolutions: The First War of the Ukrainian People’s Republic with Soviet Russia. 1917-1918. Kyiv: Stylys.
[10] Braichevskyi, M. (1993). Compendium of the Ukrainian’s history. Kyiv: Naukova dumka
[11] Rozputenko, I. (2018). The ІУ Universal and Ukraine in the system of modern geostrategic orientations (to the 100th anniversary of its adoption by the Ukrainian Central Rada). In Proclamation of independence of the Ukrainian People’s Republic: Experience for modern state-building: Materials of the All-Ukrainian correspondence scientific and practical conference dedicated to the 100th anniversary of the ІУ Universal of the Ukrainian Central Rada (pp. 3-8). Kyiv: National Academy of Public Administration under the President of Ukraine.
[12] Verstiuk, V. (2002). Ukrainian Central government and its Universals: Third and Fourth. In Problems of studying the history of the Ukrainian Revolution of 1917-1921 (pp. 3-14). Kyiv: Institute of History of the National Academy of Sciences of Ukraine.
[13] Lebedeva, I. (2019). Problem of the regional executive power system building by the Ukrainian People’s Republic. History Pages, 49, 22-30.
[14] Yablonskyi, V. (2020). State center of Ukrainian People’s Republic in exile in 1920-1992: Historiography of the problem. Ukrainian Historical Journal, 4, 155-165.
[15] Mohylnyi, L., & Liashchenko, O. (2019). Social and political views of Hryhorii Kholodnyi. East European Historical Bulletin. Special Issue: Scientific Conference Proceedings, 81-91.
[16] Bochkovskyi, O. (2018). Finland and the national question. In Olgerd Ipolyt Bochkovskyi. Selected works and documents (pp. 468). (Vol. 1). Kyiv: Dukh i Litera.
[17] Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994). Historical essays (Vol. 2). Kyiv: Osnovy.
[18] Appeal of the Central Council of Ukraine. (2017, March). Retrieved from https://inlnk.ru/G6Yogy.
[19] Chovik, S. (2018). Political aspect of army ukrainization process of the Central Council period. History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, 1(47), 23-29.
[20] First Universal of the Central Council of Ukraine. (1917, June). Retrieved from https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/ cherven/23/1917-pryynyattya-pershogo-universalu-ukrayinskoyi-centralnoyi-rady.
[21] Law of the Central Council of Ukraine “On the Approval of the Ukrainian Language in the Banking and Trade Spheres” (1918, March). Retrieved from http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=259660.
[22] Kindersley, R. (1982). Struve: Liberal on the right, 1905-1944. Slavic Review, 41(1), 134-135. doi:10.2307/2496650.
[23] Verstiuk, V.F. (1995). Ukrainian Central Rada: Documents and materials. In 2 volumes (Vol. 2). Kyiv: Naukova dumka.
[24] Lukyanova, G.Yu. (2016). National constitutional heritage and current trends in the development of legal culture in Ukraine. In Modern constitutionalism: Problems of theory and practice (to the 20th anniversary of the Constitution of Ukraine): Materials of the scientific seminar (pp. 210-214). Lviv: Lviv State University of Internal Affairs.
[25] The Fourth Universal of the Ukrainian Central Rada. 9 Jaunary 1918. Retrieved from https://cutt.ly/nHnbXH5.
[26] Lebedeva, I, & Komova, O. (2020). The mood of the command staff of the UPR army against the background of the political crisis in the spring of 1918). History Pages, 51, 124-135.