Анотація
Статистичні дані вказують, що діти становлять майже одну третину всіх жертв торгівлі людьми у світі. Однак статистика не здатна вказати на реальний стан, позаяк неповнолітні є специфічною категорією жертв, тому що дуже часто вони не вважають себе жертвами, не знаючи своїх прав. Неповнолітні зазвичай не звертаються до відповідних правоохоронних органів по захист своїх прав. Це підтверджує і факт негативної відповіді на пряме запитання, чи визнає себе дитина жертвою торгівлі людьми. Відповідно, дуже важливою є діяльність правоохоронних органів у частині проведення первинного впізнання зокрема та специфічний процес спілкування з неповнолітніми загалом. Останній чинник відіграє неабияку роль у разі виявлення дітей, які стали жертвами торгівлі людьми. Від цього залежить налагодження контакту між учасниками процесуальних дій, завдяки чому виникає можливість отримання достовірнішої інформації, що згодом допомагає формувати доказову базу
Ключові слова: торгівля людьми, жертва, дитина, опитування, кримінальне провадження
Цитувати