Анотація
Проаналізовано особливості правового регулювання повернення судового збору у зв’язку із залишенням заяви без розгляду, розглянуто проблемні аспекти застосування цього інституту в судовій практиці, а також надано пропозиції з удосконалення його законодавчого регулювання. Зауважено, що оскільки судовий збір є однією із базових категорій доступності правосуддя, то відповідно й елементом реалізації права особи на судовий захист, та необхідність забезпечення дотримання балансу інтересів держави й особи у регулюванні правових засад справляння судового збору, підстави застосування цього процесуального інституту мають мати вичерпний характер і не можуть підлягати розширеному тлумаченню. Установлено, що п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" надає можливість повернення судового збору у випадку завершення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у формі залишення заяви без розгляду з усіх підстав, окрім тих, котрі становлять виключення через пряму вказівку закону, а це є зокрема підстави, передбачені п. 3, 5 та 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а також ч. 6 ст. 223 ЦПК України
Ключові слова: судовий збір, повернення, заява, скарга, залишення заяви без розгляду, ухвала
Цитувати