Соціально-правові студії

Анотація

Технологія 3D-друку космічної їжі швидко стає ключовим інструментом у задоволенні харчових переваг космічних туристів. Основною правовою проблемою у вирішенні статусу такої харчової продукції є негармонізація правової взаємодії права інтелектуального права власності і космічного права. У статті висунуто твердження про необхідність у перегляді чинного космічного права та інтелектуального права власності, що повинно зайняти пріоритетну позицію у міжнародному законотворенні у зв’язку з різногалузевою модернізацією індустрії космічного туризму. Для визначення правового статусу 3D-технодрукованої космічної їжі запропоновано її віднесення до статусу космічного об’єкта. Це пов’язано з тим, що вказана продукція та/або її конструктивні елементи та/або біологічні споживні матеріали відправляються у космос державами-розробниками. Однак, на відміну від 3D-їжі, статус космічних об’єктів не містить ознак біологічно гетерогенної природи. Юридичну стурбованість викликає і питання про трактування статусу 3D-їжі через неоднозначність визначення права власності з огляду на результат роздруківки. Перше – це право власності на кінцевий модифікований результат, отриманий під час роздрукування. Друге – слід розрізняти статус такої їжі залежно від авторства на ідейний витвір. Висунуто гіпотезу, що авторське право в цьому випадку слугує підставою для захисту оригінального твору, зокрема права космічного туриста на відтворення такого об’єкта. Окрім того, закон про авторські права захищає дані 3D-їжі за аналогією захисту програмного забезпечення та статус такої інновації може визначатися патентом

Ключові слова: 3D-технодрукована космічна їжа, космічний турист, міжнародне право, інтелектуальне право власності, космічне право

Цитувати