Соціально-правові студії

Анотація

Проведено аналіз доктринальних підходів учених щодо розуміння правової природи безготівкових грошей. Визначено, що безготівкові гроші мають змішану, речово-зобов’язальну юридичну природу. Гроші загалом мають багату історію становлення, в процесі якої вони мали різні форми, а безготівкові гроші з’явилися порівняно недавно, зробивши такий же переворот, як і поява паперових грошей, які швидко витіснили монети. Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки свідчить про те, що безготівкові гроші незабаром зовсім можуть замінити готівку. При цьому єдиного підходу до розуміння поняття “безготівкові гроші” не існує, питання, пов’язані з незаконним заволодінням безготівкових грошей, не отримали однозначного рішення у кримінально-правовій науці. Нема єдиного розуміння поняття “безготівкові гроші”, а кримінально-правова оцінка незаконного привласнення безготівкових грошей, зокрема, належить до питань, які не мають чіткого вирішення у теорії та мають суперечливе вирішення на практиці. Об’єктом статті є критичний аналіз досягнень попередніх дослідників і, отже, продовження розробки та узагальнення доктринальних підходів до розуміння правової природи безготівкових грошей, уточнення їх особливостей як предмета правопорушень проти власності. І фінансові експерти, і юристи намагаються визначити сутність безготівкових грошей. Проведений аналіз наукових праць дозволив з’ясувати, що неоднозначність правової природи безготівкових грошей не може не ускладнити вирішення питань щодо характеру незаконного їх використання. Різні точки зору стосовно цього питання викладені в літературі з кримінальної юстиції. Деякі експерти вважають, що у випадку незаконної передачі безготівкових ресурсів шкода завдається встановленню зв’язків між собою, і тому застосування кримінально-правових норм, що стосуються відповідальності за правопорушення, пов’язані з майном, видається нерозумним. Існує проблема визначення загального об’єкта правопорушень, відповідальність за які передбачено у Розділі VI “Злочини проти власності” Спеціальної частини Кримінального кодексу України. Річ у тім, що діапазон відносин, які фактично захищені положеннями кримінального права, поєднані в цьому розділі, не обмежуються відносинами власності. Наукова література наводить чинники, які розкривають характер реального права на безготівкові гроші: якщо ми розглянемо певні зобов’язання, пов’язані з рухом коштів, то зрозуміло, що закон трактує безготівкові гроші як об’єкт права власності. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що характер злочинів проти грошових ресурсів не залежить від їх форми (готівка чи безготівкові гроші); суб’єкт правопорушення у разі незаконного вилучення сум безготівкових коштів з банківських рахунків є майном, що належить власникам рахунків; злочин проти безготівкових грошей слід розглядати як захоплення майна інших осіб у спосіб, визначений Кримінальним кодексом України. Діапазон проблем предмета правопорушень проти власності залишається актуальним, особливо з точки зору визначення перспектив заміни поняття “правопорушення проти власності”, розробленого в радянський період концепцією майнового правопорушення

Ключові слова: злочини проти власності, предмет злочину, безготівкові гроші

Цитувати