Соціально-правові студії

Анотація

Осмислено феномен правової нормативності у світлі авторської концепції – темпоральної онтології права. Ця теорія є певним способом некласичної правової думки, яка зосереджується на сутності юридичної особи (сутність права) та правовій сутності – відповідність між вчиненим діями та її правовими наслідками. Стверджується, що юридичний позитивізм чи школа природного права не можуть розкрити питання про природу правової нормативності в її найглибшому походженні. Тож прихильники класичного способу мислення мають можливість уточнити онтологічну основу нормативності, її спосіб буття: тобто під час розгляду правової нормативності автор наголошує на необхідності подолання межі чистого юридичного бачення права в контексті філософсько-правового дослідження. Наголошено на необхідності виходу за межі суто юридичного світогляду при розгляді нормативності та переходу до філософсько-правового дослідження зазначеної проблеми. В якості методологічного підґрунтя у статті використовується метод фундаментальної онтології, започаткований німецьким філософом Мартином Гайдеггером. Розглянутий таким способом феномен нормативності дає можливість виявити його приховану структуру, відповісти на найважливіше питання – чому люди повинні підпорядковуватися закону, як це справді видається – не в ідеальному вимірі норми і правила, а в реальності буття. На базі цієї філософії стає можливим обґрунтувати феномен нормативності не з волі законодавця (правовий позитивізм), не з ідеального змісту свідомості (класичний юснатуралізм), а зі співіснування людей у темпоральному розриві між вчиненим діянням та його правовими наслідками. В підсумку наводиться висновок, що правова нормативність є темпорально-онтологічним феноменом, який первісно локалізовано не в ідеальному світі норм і правил, а в соціальній дійсності сумісного буття людей у правовій події, як тяжіння між вчинком та його правовими наслідками

Ключові слова: право, нормативність, темпоральна онтологія, тяжіння, правова подія

Цитувати