Анотація
Проаналізовано елементи “чистого вчення про право” Г. Кельзена, які характеризують його конституційне праворозуміння. Обґрунтовується, що кельзенівський нормативізм виявляється насправді змістовно підпорядкованим соціології права і соціолого-правовій доктрині в питаннях, які стосуються революційних змін конституції і Основної норми. Сформульовані в результаті такого аналізу висновки частково екстраполюються на практику змін Конституції України. Залежність чинності конституції від її “мінімальної дієвості” підпорядковує юридичну догматику соціології права. Відповідь на питання про чинність конституції після здійснення конституційної революції змушує до методологічного компромісу, за якого “чистоту” правознавства, що було би засноване виключно на формальній юридичній логіці, зберегти неможливо
Ключові слова: нормативізм, соціологія права, чинність конституції, дієвість конституції, принцип ефективності
Цитувати